Том Стейнберг: Відкриті урядові дані - це будь-яка інформація, зібрана урядом здебільшого для власних потреб,

якою згодом дозволяють користуватись громадськості.

Руфус Поллак: Це — урядова інформація, яка є Відкритою,

відкритість даних означає вільне використання, поширення та обробку цих даних будь-ким.

Ейн МакГуайр: Рух за відкритість даних (The Open Data Movement) - це спосіб змінити характер взаємин між громадянами та владою

таким чином, щоб кожен знав, що відбувається;

а коли всі знають, що відбувається,

обом сторонам цього процесу легше поводитись чесно в ході суспільного життя.

Кріс Таггарт: Наші життя все більше керуються інформацією, власне, - наше життя здебільшого і є інформацією.

В такому разі, перешкоди в доступі до інформації про нас самих,

про те, де ми живемо, про те, хто представляє наші інтереси,

про компанії, які співпрацюють з урядом та інше,

починають шкодити демократії.

Роб МакКіннон: Все це значно ширше за поняття “влада”.

Уряд це, власне, - лише один з “гравців” у нашому суспільстві.

Те, що зараз відбувається на наших очах, - це лише початок змін суспільства, глобальних соціальних змін.

Разом ми можемо впливати на устрій суспільства.

В глобальному сенсі, засобами таких сайтів як Вікіпедія або добірки даних,

ми збираємо глобальну картину того, як живе суспільство і як ми організовуємо себе.

Отож, ми лише на порозі значних змін механізмів нашої взаємодії.

Руфус Поллак: Є три способи, якими Проект Відкритих Урядових Даних може покращити світ.

Перше: проект дає змогу компаніям, фізичним особам, неприбутковим організаціям

створювати цікаві, корисні, цінні додатки та сервіси.

Друге: на мою думку, мова йде про демократію, про участь людей в управлінні, мова йде про прозорість,

яка дозволяє нам розуміти, чим займається наш уряд.

І, мабуть, третій аргумент: а чому б і ні?

По суті, відкрити урядові дані нічого не коштуватиме,

тоді чому не зробити загальнодоступним те, що вже зібрано.

Том Стейнберг: Відкрита інформація є важливою з декількох причин,

і жодна з них не є важливішою за інші.

У нас є можливість досягти прибутковості,

а це, у ці непрості часи, на думку багатьох, стоїть на першому місці.

Створення нових робочих місць і нових компаній,

і більшого числа прибуткових компаній призведе до податкових надходжень до бюджету.

Це вочевидь свідчить про велику потенційну силу Відкритої Інформації.

І також існує класичне розуміння відкритого і загального доступу до даних: це дає нам змогу бачити потенційні факти корупції

і нецільового використання державних коштів та дій, які є нечесними і незаконними, і нічого спільного не мають із грошовими потоками, але просто приховуються.

Тон Ційльстра: Ви можете очікувати, що люди почнуть нові види бізнесу шляхом збільшення цінності даних,

створюючи програми на базі цих прийнятих даних.

Мова йде про прозорість,

але також важливо, що люди матимуть більше можливостей приймати рішення щодо власного життя

отримавши інформацію, якої не було раніше.

І також ми говоримо про нові організації, які робитимуть ці дані більш ефективними та дієвими.

Руфус Поллак: Наприклад, ми робимо проект НА-ЩО-ЙДУТЬ-МОЇ-ГРОШІ.КОМ,

аби допомогти вам зрозуміти на що витрачають ваші податки, я думаю, це дуже важливо.

Гадаю, було б цікаво отримати відповідь на питання "Я зробив свій найбільший можливий внесок для держави. Куди йдуть ці гроші?"

Без відкритих даних влади це питання залишається відкритим.

Девід Івз: Ми використовуємо Федеральні дані про забруднення і суміщаємо ці дані на мапі із даними про виборців,

аби показати вам які промислові об’єкти знаходяться поруч з регіоном вашого поштового індексу, або поруч іншим регіоном, який вас цікавить,

які забруднення вони спричиняють, і хто керує цими підприємствами.

Таким чином, ви починаєте розуміти яким є рівень забрудення навколо вас.

Том Стейнберг: MySociety створює різні різні громадські та соціальні веб-сайти і розвиває їх.

І під цими сайтами та веб-проектами я маю на увазі сервіси, які дають відповіді на питання:

"Хто представляє мої інтереси в політиці?" "Як мені з ними зв’язатись?" "Про що вони говорять в парламенті?", "Як вони голосують?", "Що вони роблять з коштами, які отримують?"

- це на користь демократії.

З точки зору громадського життя, ми робимо сервіси для відповідей на питання: "Як вирішити проблеми на моїй вулиці?"

"Як отримати потрібну інформацію від владних структур?"

І невдовзі "Як можна вирішити мої транспортні проблеми?"

Девід Івз: У Ванкувері графік вивозу сміття є дуже динамічним...

Він постійно змінюється, і люди завжди забувають, коли вони мають винести сміття.

А тепер вони можуть просто зайти на сайт, зареєструватися,

і ми надішлемо їм електронного листа із нагадуванням: "Завтра потрібно винести сміття до контейнерів".

Це приклад програми, яка швидко стає зрозумілою для пересічних громадян,

вона приносить користь негайно.

І тому, коли люди бачать VanTrash, вони кажуть: "То це і є те, чим займається проект OpenData?"

І ми кажемо : "Так". Тоді вони кажуть: "Я хочу, щоб такого в моєму житті було побільше".

Річард Циганяк: На рівні Європейського Союзу

було б дуже цікаво, якщо б ми могли зібрати всі ці дані в одному місці,

щоб можна було здійснювати пошук в базах різних країн і насправді почати порівнювати ситуації в цих державах.

Джек Терстон: Те, що ми намагаємося зробити з Farmsubsidy.org, -

це підключити всі різні типи розкритої інформації від уряду в одному центрі обробки даних.

Аби громадяни могли вийти онлайн і дізнатися, що відбувається не тільки в їхній країні,

а й в інших, і вони могли порівняти, кількість господарств в одній частині ЄС відносно іншої,

скільки громадян є учасниками аграрних проектів,

скільки це коштує, в одній країні, і скільки в іншій.

Це готує ґрунт для загальноєвропейського обговорення, яке ще буде попереду,

оскільки політика в цьому напрямку є загальною для всієї Європи.

Ерік Суонсон: Один з моїх улюблених прикладів того, яким чином був використаний Всесвітній Банк Даних. Це відбулося невдовзі після того, як ми відкрили свою базу для загалу.

Ми отримали повідомлення від групи, яка просто взяла усі наші дані

та проаналізувала на предмет прогалин в даних,

а потім нанесла дані на мапу: по кожній країні, показник за показником, із року в рік,

із зазначенням цих прогалин.

В цьому не було чогось такого, чого б ми самі не знали,

проте ми подивились на ситуацію з іншого, до того невідомого, боку.

І, звісно, це було оприлюднено, аби всі інші могли це побачити.

Карін Крістіансен: Ми знаходимося в точці, коли потрібно випустити інформацію назовні,

Тому що, в Уганді, в Афганістані,

Тому що те, що необхідно в Уганді, в Афганістані,

недостатньо просто знати, що Міністерство міжнародного розвитку робить з грошима від Великобританії,

і на що йдуть американські кошти, але мати єдине представлення цього всього.

Саймон Періш: Ми працюємо над ініціативою під назвою Міжнародна Ініціатива Прозорості Допомоги,

яка розробляє засоби звітності міжнародних донорів щодо допомоги, яку вони надають.

Для того аби вони були підзвітними як громадянам власної країни, платникам податків,

так і зацікавленим сторонам з країни, що отримує їхню допомогу:

починаючи з урядів цих країн, до громадських організацій та параламентарів,

які прагнуть бути краще інформованими про гроші, що надходять в їхню країну.

Відкритість і доступність цієї інформації має потенціал, щоб радикально змінити

засоби використання цих грошей та ефективність їх використання.

Важливість полягає у відкритості цих даних, аби їх могли також використовувати різні групи різними шляхами

задля доступності цієї інформації у формі, яка б задовольняла їхні специфічні потреби.

Ерік Суонсон: Ось деякі з діаграм Ганса Розлінга,

программа Gapminder, за допомогою якої він ілюструє розвиток країн у часі,

використовуючи анімовані рухомі діаграми...

Ще до того, наші дані стали загальнодоступними, Ганс використовував їх у своїх діаграмах Gapminder

і це було надзвичайно корисно для дослідження вад розвитку країн.

Том Стейнберг: Як ви можете переконати уряди, котрі, можливо, не надто зацікавлені у проекті формування відкритих даних,

що він вартий витрачати часу, грошей та зусилль?

Я гадаю мають допомогти реальні приклади.

Демонстрація послуг, які є хорошими, які є корисними...

і, зокрема послуг, суть яких легко пояснити, що пропонують дуже очевидну цінність і загальне благо, на відміну від дуже нішевих вигод...

Девід Івз: У нас є три мети.

Перша: давайте допоможемо побудувати співтовариство навколо відкритих даних у стількох містах, скільки захочуть цього, по всьому світу.

По-друге, давайте створимо місце, де місцеві політики та урядовці зможуть зустрічатися з небайдужими до цього людьми,

з людьми, які залучені в цей проект, і на власні очі побачити дивовижні речі, які відбуваються у світі,

побачити, що це дійсно відбувається, що інші так роблять, отже можуть і вони.

І третя мета: давайте щось зробимо.

Давайте спробуємо і дамо кожній спільноті щось створити,

тому що ніщо так не змушує людей осягнути, важливість відкритих даних, ніж ґрунтовна очевидність,

яка дозволяє зрозуміти їхнє суспільство абсолютно новим шляхом.

Джек Терстон: Наша робота полягає в тому, щоб нагадати людям, як важливо

те, що вони мають доступ до даних про те, що робить їхній уряд,

у будь-який спосіб: чи то заохочувати журналістів писати матеріали, чи допомагати НГО будувати свої кампанії навколо даних,

чи просто створювати веб-додатки для звичайних громадян, надаючи їм можливість виходити в Інтернет і дізнаватися про те, що відбувається.

Ми повинні вміти продемонструвати, що світ, у якому урядові дані відкриті, є кращим, за той, в якому ця інформація приховується.

Руфус Поллак: Звичайно, найкраще в новій технології те, що ти можеш отримати результати, яких не очікував на початку.

Уявіть собі електрику в 1820-х роках, коли Фарадей продемонстрував електроенергію Гладстону в Королівському товаристві фізиків.

Гладстон каже Фарадею:

"Так, це дуже прикольно, що ви змусили жабку смикати лапками, але яка користь від цієї електрики?"

Фарадей відповідає Гладстону:

"А яка користь від дитини?...

Вона з часом виросте в щось чи в когось..."

І я думаю, щодо відкритих даних фокус в тому, що ми живемо у вік інформації,

у інформаційному суспільстві - дані та інформація є ключовими інфраструктурами цього світу.

Тон Ційльстра: Якщо ви подивитесь на шляхи, якими люди вирішують проблеми, ви побачите, що всі намагаються знайти легкі рішення

навіть якщо йдеться про жорсткі та складні проблеми.

Тому я думаю, що ми повинні використовувати дані про наше життя та наш світ, якими ми володіємо, аби знаходити

нехай менш прості але реальні відповіді на питання, з якими ми стикаємось.