Return to Video

Коміксам місце в школі

  • 0:01 - 0:02
    Коли я був у п'ятому класі,
  • 0:02 - 0:07
    я купив випуск коміксів
    "DC Comics Presents #57"
  • 0:07 - 0:09
    з розкладки
    в місцевому книжковому магазині,
  • 0:09 - 0:13
    і той комікс змінив моє життя.
  • 0:13 - 0:16
    Поєднання слів та картинок
    зробило зі мною щось таке,
  • 0:17 - 0:18
    чого не бувало раніше,
  • 0:18 - 0:22
    і я відразу закохався у комікси.
  • 0:22 - 0:25
    Я спрагнено читав комікси,
  • 0:25 - 0:27
    але ніколи не приносив їх до школи.
  • 0:27 - 0:33
    На рівні підсвідомості я розумів,
    що комікси й школа непоєднувані.
  • 0:33 - 0:35
    Моїм батькам вони точно не подобались
  • 0:35 - 0:38
    і я був певний,
    що з вчителями буде так само.
  • 0:38 - 0:40
    Адже вони ніколи
    не використовували їх в уроках.
  • 0:40 - 0:44
    Комікси й графічні романи
    не можна було брати на домашнє читання
  • 0:44 - 0:48
    і їх ніколи не продавали
    на щорічному книжковому ярмарку.
  • 0:48 - 0:50
    Однак я все ж читав комікси
  • 0:50 - 0:52
    і навіть почав їх створювати.
  • 0:52 - 0:55
    В результаті,
    я став успішним художником
  • 0:55 - 0:58
    і заробляю коміксами
    та малюванням на життя.
  • 0:59 - 1:01
    Я також став шкільним вчителем.
  • 1:01 - 1:02
    Тут я викладав:
  • 1:02 - 1:05
    Школа єпископа О’Доуда
    в Окленді, штат Каліфорнія.
  • 1:05 - 1:08
    Я потроху викладав
    і математику, і малювання,
  • 1:08 - 1:09
    але в основному інформатику.
  • 1:09 - 1:11
    Я пропрацював там 17 років.
  • 1:12 - 1:13
    Коли я був ще «зеленим» вчителем,
  • 1:13 - 1:17
    я намагався приносити
    на свої уроки комікси.
  • 1:17 - 1:20
    Я пам'ятаю, як на першому ж уроці
    розповідав своїм учням,
  • 1:20 - 1:22
    що я ще й художник.
  • 1:22 - 1:25
    Не те, щоб я планував
    використовувати комікси для навчання.
  • 1:25 - 1:29
    Просто я сподівався,
    що вони вважатимуть мене крутим.
  • 1:29 - 1:30
    (Сміх)
  • 1:30 - 1:32
    Я помилявся.
  • 1:32 - 1:34
    Це було в 90-х,
  • 1:34 - 1:38
    тож комікси ще не мали
    такого культурного впливу, як сьогодні.
  • 1:38 - 1:42
    Мої учні не думали, що я крутий.
    Вони вважали мене задротом.
  • 1:42 - 1:45
    Що гірше, коли я давав
    складний матеріал,
  • 1:45 - 1:48
    вони намагалися
    відволікати мене коміксами.
  • 1:48 - 1:51
    Хтось піднімав руку,
    питав щось типу:
  • 1:51 - 1:53
    "Містер Янґ, як думаєте,
    хто виграє бійку:
  • 1:53 - 1:55
    Супермен чи Галк?"
  • 1:55 - 1:56
    (Сміх)
  • 1:56 - 2:01
    Я швидко зрозумів, що мені варто
    розділяти викладання і малювання.
  • 2:01 - 2:04
    Здавалося, що підсвідомість у 5 класі
    мене не обманула.
  • 2:04 - 2:07
    Коміксам не місце в школі.
  • 2:08 - 2:09
    І все ж, я помилявся.
  • 2:10 - 2:12
    Коли я вже кілька років викладав,
  • 2:12 - 2:17
    я на власному досвіді зрозумів
    освітній потенціал коміксів.
  • 2:17 - 2:20
    Якось мене попросили
    побути на заміні на уроках алгебри.
  • 2:20 - 2:25
    Мене попросили вести уроки весь семестр,
    та була проблема.
  • 2:25 - 2:28
    Тоді я працював ще й
    спеціалістом з освітніх технологій.
  • 2:28 - 2:30
    Раз на кілька тижнів
  • 2:30 - 2:34
    мені доводилося пропускати
    один чи два уроки алгебри,
  • 2:34 - 2:37
    бо я мав допомагати іншому вчителю
  • 2:37 - 2:39
    вести урок з використанням комп'ютера.
  • 2:39 - 2:42
    Для учнів, в котрих я мав вести алгебру,
    це був жах.
  • 2:42 - 2:44
    Уявіть: у вас вже і так
    заміна на півроку,
  • 2:45 - 2:48
    а тут ще й заміна заміни буде?
    Це ж просто жах.
  • 2:48 - 2:52
    Щоб в учнів було хоч якесь
    відчуття стабільності,
  • 2:52 - 2:55
    я почав записувати свої лекції на відео.
  • 2:55 - 2:59
    Потім я передавав записи своїй заміні,
    щоб вони програвали їх учням.
  • 2:59 - 3:03
    Я намагався зробити ті відео
    якомога цікавішими.
  • 3:03 - 3:05
    Я навіть додавав невеличкі спецефекти.
  • 3:05 - 3:08
    Наприклад, розв'язавши задачу на дошці,
  • 3:08 - 3:10
    я плескав у долоні
  • 3:10 - 3:12
    і дошка чудом ставала чистою.
  • 3:12 - 3:14
    (Сміх)
  • 3:14 - 3:15
    Я думав, що це круто.
  • 3:16 - 3:19
    Я був упевнений,
    що учням це сподобається,
  • 3:19 - 3:20
    та я помилявся.
  • 3:20 - 3:22
    (Сміх)
  • 3:22 - 3:25
    Відеолекції були катастрофою.
  • 3:25 - 3:27
    До мене підходили учні й казали:
  • 3:27 - 3:29
    "Містер Янґ, ми думали,
    що Ви нудний в житті,
  • 3:29 - 3:33
    але на відео Ви просто нестерпний."
  • 3:33 - 3:35
    (Сміх)
  • 3:35 - 3:40
    У відчаї я почав малювати
    свої лекції у вигляді коміксів.
  • 3:40 - 3:42
    Я робив їх дуже швидко,
    не маючи жодного плану.
  • 3:42 - 3:45
    Я брав маркер і малював
    сценку за сценкою,
  • 3:45 - 3:48
    обмірковуючи, що саме я хочу
    розповісти в процесі.
  • 3:48 - 3:50
    Ці лекції-комікси виходили
  • 3:50 - 3:52
    десь по 4-6 сторінок.
  • 3:52 - 3:57
    Я їх ксерив, віддавав заміні,
    щоб ті передали їх учням.
  • 3:57 - 3:59
    І на мій подив,
  • 3:59 - 4:02
    ці лекції-комікси стали справжнім хітом.
  • 4:02 - 4:05
    Учні просили мене робити їх,
  • 4:05 - 4:08
    навіть коли я читав лекцію в класі.
  • 4:08 - 4:13
    Намальованим я подобався їм більше,
    ніж живим.
  • 4:13 - 4:15
    (Сміх)
  • 4:15 - 4:18
    Я здивувався,
    бо мої учні – це покоління,
  • 4:18 - 4:20
    що виросло на відео.
  • 4:20 - 4:23
    Тому я думав, що по відео
    їм буде вчитися зручніше,
  • 4:24 - 4:26
    ніж по записах.
  • 4:26 - 4:28
    Та коли я з ними поспілкувався про те,
  • 4:28 - 4:31
    чому їм так сподобалися лекції-комікси,
  • 4:31 - 4:35
    я почав розкривати для себе
    освітній потенціал коміксів.
  • 4:35 - 4:38
    По-перше, на відміну від підручників,
  • 4:38 - 4:41
    лекції-комікси навчали наочно.
  • 4:41 - 4:43
    Наші учні зростають
    у візуальній культурі,
  • 4:43 - 4:46
    тому їм легше
    сприймати інформацію саме так.
  • 4:46 - 4:49
    Та на відміну від інших візуальних жанрів,
  • 4:49 - 4:54
    як фільми, серіали, мультфільми чи відео,
  • 4:54 - 4:57
    комікси є сталими.
  • 4:57 - 5:02
    Минуле, теперішнє й майбутнє
    зображені пліч-о-пліч на одній сторінці.
  • 5:02 - 5:06
    Це значить, що швидкість потоку інформації
  • 5:06 - 5:09
    безпосередньо в руках читача.
  • 5:10 - 5:14
    Коли учень щось не розуміє
    в моїй лекції-коміксі,
  • 5:14 - 5:18
    він може перечитати пункт
    в зручному йому темпі.
  • 5:18 - 5:22
    Вони ніби мають
    пульт керування інформацією.
  • 5:22 - 5:25
    Та цього не можна було сказати
    про мої відеолекції
  • 5:25 - 5:28
    чи навіть лекції в класі.
  • 5:28 - 5:32
    Читаючи лекцію, я подаю інформацію
    в зручному для мене темпі.
  • 5:32 - 5:36
    Тож для певних учнів
    і певного типу інформації
  • 5:36 - 5:41
    саме ці дві риси коміксів –
    наочна і стала –
  • 5:41 - 5:44
    працюють як дуже потужний
    освітній інструмент.
  • 5:44 - 5:46
    Коли я тоді викладав алгебру,
  • 5:46 - 5:51
    я саме отримував ступінь магістра освіти
    в Каліфорнійському університеті Іст Бей.
  • 5:51 - 5:55
    Я так зацікавився цією ситуацією
    з лекціями-коміксами,
  • 5:55 - 6:00
    що вирішив присвятити
    свою магістерську роботу коміксам.
  • 6:00 - 6:03
    Я хотів з'ясувати,
    чому американські освітяни
  • 6:03 - 6:08
    постійно ухилялися від
    використання коміксів на уроках.
  • 6:08 - 6:10
    От що я дізнався.
  • 6:10 - 6:13
    Комікси стали масовим явищем
    у 1940-х,
  • 6:13 - 6:15
    щомісяця продавали мільйони примірників
  • 6:15 - 6:17
    і освітяни звернули на це увагу.
  • 6:17 - 6:21
    Багато вчителів-новаторів
    почали використовувати комікси на уроках
  • 6:21 - 6:23
    в якості експерименту.
  • 6:23 - 6:27
    У 1944 році "Журнал
    з освітньої соціології"
  • 6:27 - 6:30
    присвятив цьому питанню
    цілий випуск.
  • 6:30 - 6:33
    Здавалося, є прогрес.
  • 6:33 - 6:35
    Вчителі почали розбиратися.
  • 6:35 - 6:37
    Та потім з’явився цей хлопець.
  • 6:37 - 6:41
    Це дитячий психолог
    доктор Фредерік Вертам.
  • 6:41 - 6:45
    В 1954 році він написав книжку
    "Розбещення невинних",
  • 6:45 - 6:50
    в якій він стверджує, що комікси
    провокують підліткову злочинність.
  • 6:50 - 6:51
    (Сміх)
  • 6:51 - 6:53
    Він помилявся.
  • 6:53 - 6:55
    Слухайте, доктор Вертам
    був класним чуваком.
  • 6:55 - 6:58
    Більшість свого життя він працював
    з неповнолітніми злочинцями
  • 6:58 - 7:03
    і тоді помітив, щоб більшість
    його пацієнтів читає комікси.
  • 7:03 - 7:07
    Проте доктор Вертам не врахував,
    що в 1940-х та 1950-х
  • 7:07 - 7:11
    майже кожна дитина в Америці
    читала комікси.
  • 7:11 - 7:15
    Обґрунтування, наведене доктором Вертамом,
    було доволі сумнівним,
  • 7:15 - 7:18
    проте його книжка спонукала
    Сенат Сполучених Штатів
  • 7:18 - 7:20
    провести ряд слухань,
  • 7:20 - 7:24
    щоб з'ясувати, чи справді комікси
    є причиною підліткової злочинності.
  • 7:25 - 7:27
    Слухання тривали майже 2 місяці.
  • 7:27 - 7:32
    Результати були непереконливими,
    проте слухання встигли неабияк зіпсувати
  • 7:32 - 7:36
    репутацію коміксів
    в очах американського суспільства.
  • 7:36 - 7:40
    Після цього провідні
    освітяни Америки відступилися
  • 7:40 - 7:42
    і роками трималися подалі від коміксів.
  • 7:42 - 7:44
    Лише на початку 1970-х
  • 7:44 - 7:47
    кілька сміливців знову
    почали експериментувати.
  • 7:47 - 7:49
    І лише нещодавно,
  • 7:49 - 7:51
    може років 10 тому,
  • 7:51 - 7:54
    комікси знову почали
    широко використовувати
  • 7:54 - 7:56
    в системі американської освіти.
  • 7:56 - 8:00
    Комікси й графічні романи
    знову почали повертатися
  • 8:00 - 8:02
    в американські школи.
  • 8:02 - 8:06
    Це навіть сталося в школі,
    де я раніше викладав.
  • 8:06 - 8:08
    Містер Сміт, один
    з моїх колишніх колег,
  • 8:08 - 8:11
    використовує "Зрозуміти комікси"
    Скотта МакКлауда,
  • 8:11 - 8:15
    коли викладає літературу й кіно,
    бо ця книжка закладає основу
  • 8:15 - 8:20
    для розуміння взаємозв'язку
    між словом й зображенням.
  • 8:20 - 8:24
    Містер Бьорнс щороку задає свої учням
    написати твір у формі комікса.
  • 8:24 - 8:28
    Пропонуючи учням переосмислити
    прозовий твір за допомогою зображень,
  • 8:28 - 8:30
    він просить їх ретельно обдумати
  • 8:30 - 8:32
    не лише історію,
  • 8:32 - 8:35
    але й те, як вона розказана.
  • 8:35 - 8:39
    А місс Маррок використовує мою книжку
    "Китаєць, народжений в Америці"
  • 8:39 - 8:40
    на своїх уроках англійської.
  • 8:40 - 8:42
    Для неї графічні романи
  • 8:42 - 8:46
    є одним зі способів виконувати
    програму обов'язкових освітніх стандартів.
  • 8:46 - 8:48
    В освітньому статуті зазначено,
    що учні повинні вміти аналізувати,
  • 8:48 - 8:54
    як саме візуальні елементи відображають
    зміст, стиль та красу тексту.
  • 8:55 - 8:58
    А місс Каунтс зібрала вражаючу колекцію
  • 8:58 - 9:00
    графічних романів у бібліотеці
    Школи єпископа О’Доуда.
  • 9:00 - 9:04
    Місс Каунтс та її колеги по бібліотеці
  • 9:04 - 9:07
    були одними з перших,
    хто підтримав комікси
  • 9:07 - 9:10
    ще на початку 80-х,
    коли в статті у шкільній газеті
  • 9:10 - 9:14
    зазначили, що сама наявність
    графічних романів у бібліотеці
  • 9:14 - 9:17
    підвищує користування нею на 80%,
  • 9:17 - 9:21
    а загальний обіг
    іншої літератури зростає
  • 9:21 - 9:23
    приблизно на 30%.
  • 9:23 - 9:27
    Натхненні новою хвилею
    інтересу зі сторони освітян,
  • 9:27 - 9:32
    художники зараз створюють
    більше власне освітніх творів
  • 9:32 - 9:34
    для ринку освіти, ніж будь-коли раніше.
  • 9:34 - 9:37
    Багато творів спрямовані
    на мовні дисципліни,
  • 9:37 - 9:40
    однак з'являється все більше
    коміксів та графічних романів
  • 9:40 - 9:43
    про математику та науку.
  • 9:43 - 9:48
    STEM-комікси наче незвідана територія,
  • 9:48 - 9:49
    яку ще належить дослідити.
  • 9:50 - 9:52
    Американці нарешті починають розуміти,
  • 9:52 - 9:57
    що комікси не є причиною
    підліткової злочинності.
  • 9:57 - 9:58
    (Сміх)
  • 9:58 - 10:02
    Що комікси мають бути
    в арсеналі кожного освітянина.
  • 10:02 - 10:05
    Нема жодних підстав не використовувати
    комікси й графічні романи
  • 10:05 - 10:07
    в системі дванадцятирічної освіти.
  • 10:07 - 10:09
    Вони є наочними
  • 10:09 - 10:12
    і дають учням цей
    пульт дистанційного керування.
  • 10:13 - 10:15
    У них є освітній потенціал,
  • 10:15 - 10:17
    котрий мають реалізувати
  • 10:17 - 10:19
    такі творчі люди, як ви.
  • 10:19 - 10:21
    Дякую.
  • 10:21 - 10:24
    (Оплески)
Titel:
Коміксам місце в школі
Sprecher:
Джин Янґ
Beschreibung:

Комікси і графічні романи мають бути в арсеналі кожного вчителя, стверджує художник та освітянин Джин Лун Ян. На фоні власних кумедних та яскравих малюнків Янґ проводить екскурс в історію коміксів у американській системі освіти, а також розповідає про їх неочікуваний потенціал для навчання дітей.

more » « less
Video Language:
English
Team:
TED
Projekt:
TEDTalks
Duration:
10:36

Untertitel in Ukrainian

Revisionen