Річард Доукінз про войовничий атеїзм

Річард Доукінз закликає всіх атеїстів відкрито заявити про свої погляди — і боротися з вторгненням церкви у політику та науку. Запальна, весела та потужна промова.

Ця чарівна музика, музика під яку я вийшов —

«Тріумфальний марш» з «Аїди» — це музика, яку я вибрав для мого похорону

(Сміх)

і це зрозуміло чому. Вона тріумфальна.

Я буду — я не буду нічого відчувати, але якби я міг,

я б почувався тріумфатором, оскільки я взагалі жив,

і оскільки я жив на цій чудовій планеті,

і оскільки мені було надано можливість зрозуміти

дещо про те, чому я тут з'явився взагалі, перед тим як зникнути в небуття.

Чи розумієте ви мій чудернацький британський акцент?

Як і всі інші, я був зачарований вчора сесією про тварин.

Роберт Фулл, Франс Лантінг та інші —

і краса речей, які вони показали.

Єдине, що мене трохи роздратувало, це коли Джеффрі Катценберк сказав про мустанга,

«найбільш досконале створіння, яке Бог послав на цю землю.»

Ми звичайно знаємо, що він не те мав на увазі,

але в цій країні, на даний момент, не можна бути занадто обережним.

(Сміх)

Я — біолог, і центральною теоремою нашої науки є теорія дизайну,

теорія Дарвіна про еволюцію шляхом природного добору.

У професійних колах всюди ця теорія, звичайно, загальноприйнята.

У не професійний колах поза межами США, вона у великій мірі ігнорується.

Але в непрофесійних колах у США

вона викликає стільки ворожості —

(Сміх)

— що буде справедливим сказати, що американські біологи перебувають у стані війни.

На сьогодні ця війна є настільки бентежною,

з судовими позовами у одному штаті за іншим,

що я відчув, що я повинен щось сказати про це.

Якщо ви хочете знати, що я маю сказати про сам дарвінізм,

боюсь вам доведеться пошукати це в моїх книжках,

які ви не знайдете у розкладках ззовні.

(Сміх)

Сучасні судові справи

часто стосуються нової версії креаціонізму,

що називають розумним задумом або РЗ.

Не дайте себе обдурити. В РЗ немає нічого нового.

Це просто креаціонізм під іншим ім'ям.

Наново похрещений я спеціально вибирав термін —

(Сміх)

— з тактичних, політичних причин.

Аргументи так званих РЗ теоретиків

є тими ж самими старими аргументами, які були спростовані знов і знов

починаючи від часів Дарвіна до сьогоднішнього дня.

Існує досить ефективне лобі еволюціоністів,

що координує боротьбу від імені науки,

і я намагаюсь робити все, що можу, аби допомогти їм,

але вони дещо засмучуються, коли люди, такі як я, мають сміливість згадати

що, крім того, що ми є еволюціоністи, ми ще й є атеїсти.

Вони вважають, що ми розхитуємо човен, і ви можете зрозуміти чому.

Креаціоністи, за відсутності послідовних наукових аргументів на сивому боці,

спираються на поширену фобію щодо атеїзму.

Навчіть своїх дітей еволюції на уроці біології,

і скоро вони перейдуть на наркотики, грабежі і сексуальні збочення.

(Сміх)

Насправді, звичайно, освічені теологи, починаючи від Папи Римського

є непохитними у своїй підтримці еволюції.

Ця книга, «У пошуках Бога Дарвіна», автора Кеннета Миллера,

є одним з найефективніших нападів на теорію розумного задуму

з тих, що я знаю, і вона є ще більш ефективною

тому, що є написана переконаним християнином.

Людей на зразок Кеннета Міллера можна називати Посланими від Бога для еволюційного лобі —

(Сміх)

— тому що вони викривають брехню, що, нібито, еволюціонізм є, насправді,

тотожністю атеїзму.

Люди на зразок мене, з іншого боку, розхитують човен.

Але тут я б хотів сказати щось гарне про креаціоністів.

Такі речі роблю не часто, то ж слухайте уважно.

(Сміх)

Я думаю вони праві в одному.

Я думаю вони праві в тому, що еволюція

є фундаментально ворожою до релігії.

Я вже сказав, що багато окремих еволюціоністів, як Папа Римський,

є також релігійними, але я вважаю вони обманюють себе.

Я вважаю, що справжнє розуміння Дарвінізму

сильно роз'їдає релігійну віру.

Можливо вам здається, що я збираюсь проповідувати атеїзм,

але я б хотів запевнити, що це не те, що я робитиму.

Для такої освіченої аудиторії — як ця —

це було б як проповідувати перед церковним хором.

Ні, я б хотів закликати вас —

(Сміх)

— натомість, я б хотів би закликати вас до войовничого атеїзму.

(Сміх)

(Оплески)

Але це ствердження занадто негативне.

Якби я хотів цього — якби я був особою, зацікавленою в збереженні релігії, —

мене б дуже лякала позитивна сила від теорії еволюції,

та й взагалі-то науки будь-якої, але еволюції зокрема,

надихати і дивувати, якраз тому, що ця наука є атеїстичною.

Отже, для будь-якої теорії біологічного творення важким місцем є

пояснення надзвичайно малої статистичної ймовірності живих речей.

Статистичної неймовірності хороших дизайнів —

або ж, іншими словами, складності.

Стандартним аргументом креаціоністів є — є тільки один, вони всі зводяться до цього одного —

то є факт дуже малої статистичної ймовірності.

Живі істоти надзвичайно складні і тому вони не могли просто виникнути собі випадково;

отже повинен бути хтось, хто їх створив.

Цей аргумент, звичайно ж, пилить гілку, на якій сидить.

Будь-який дизайнер, здатний на творення чогось дуже складного

повинен бути ще складнішим, і це ще ми навіть не починали

говорити про інші речі, які він повинен робити,

як, наприклад, пробачати гріхи, благословляти шлюби, слухати молитви —

— приймати наш бік у війні —

(Сміх)

— не схвалювати наше статеве життя і таке інше.

(Сміх)

Пояснення складності — це проблема, яку будь-яка біологічна теорія повинна вирішити,

і її не можна вирішити, постановивши собі якогось «агента», який є ще більш складним,

тобто просто додавши ще один рівень складності.

Дарвінський природний відбір такий неймовірно елеґантний є

тому, що він вирішує проблему пояснення складності,

оперуючи нічим іншим як простотою.

По суті, проблема вирішується неперервним,

поступовим, крок-за-кроком збільшенням складності.

Але тут, я тільки хотів би зосередитись на тому,

що елеґантність Дарвінізму є корозією для релігії,

якраз тому, що вона є такою елеґантною, такою оптимальною, такою могутньою,

такою сильною і економічною водночас.

Він має жилаву економію прекрасного висячого мосту.

Теорія Бога — це не просто погана теорія.

Виявляється, вона в принципі не може виконувати покладені на неї обов'язки.

Отже, повертаючись до тактики та еволюційного лобі,

я стверджую, що розгойдування човна, можливо, саме те що треба.

Мій підхід до критики креаціонізму не схожий на еволюційне лобі.

Мій підхід до критики креаціонізму полягає в критиці релігії в цілому,

і тут я маю визнати, що існує надзвичайне табу

на будь-які погані слова стосовно релігії.

Я збираюся зробити це словами покійного Дугласа Адамса,

мого доброго друга, якщо він ніколи не був на TED,

обов'язково мав би бути запрошеним.

(Річард Сол Вурман: Він був.)

Річард Доукінс: Він тут був. Дуже добре. Я гадав, він мав би бути.

Він починає свою промову, яка була записана в Кембриджі

незадовго до його смерті,

з пояснення як наука базується на основі тестування гіпотез,

які навмисне формулюються в такий спосіб, щоб можна було довести їх помилковість. Він каже,

я цитую: «Релігія здається так не працює.

Її серцевина складається з певних ідей, які ми називаємо священними або святими.

І це означає, що автоматично про ці ідеї або поняття

не можна казати нічого поганого.

Не можна і все. Чому ні. Тому що ні.

(Сміх)

Чому цілком прийнятно підтримувати республіканців чи демократів,

цю модель економіки або іншу, Макінтош а не Віндоуз,

а ось мати свою думку, стосовно того, як почався Всесвіт,

про те, хто створив Всесвіт — ні, не можна, це святе.

Отже, ми звикли не кидати виклик релігійним ідеям,

і тому дуже цікаво дивитися на шквал емоцій, які викликає Річард,

коли він це робить.» Він мав на увазі мене.

«Всі просто шаленіють з цього приводу,

тому що не дозволено казати такі речі. Проте, якщо подивитися на це раціонально,

то немає причин, чому ці ідеї не мають бути відкритими для дебатів так само,

як будь-які інші, крім того що ми якось між собою домовились,

що вони не мають бути», і це кінець цитати Дугласа.

В моєму розумінні, не тільки наука роз'їдає релігію,

а і релігія роз'їдає науку.

Вона вчить людей задовольнятися порожніми, надприродними недопоясненнями

і затьмарює чудові справжні пояснення, до яких нам просто треба протягнути руку.

Вона вчить людей признавати авторитети, одкровення та віру

замість того, щоб завжди вимагати докази.

Ось Дуглас Адамс, чудова фотографія з його книги «Останній шанс побачити».

Отже, уявимо типовий науковий журнал «Квартальний біологічний огляд».

І я, як запрошений редактор, компілюю

спеціальний випуск на тему «Хіба астероїд знищив динозаврів?».

І перша стаття — це типова наукова стаття,

яка представляє докази: «Шар іридію на межі К-Т,

кратер вулкана на Юкатані, датований методом калій-аргонової радіометрії,

вказують на те, що астероїд знищив динозаврів».

Цілком звичайна наукова стаття.

Тепер наступна «Президент Королівського Товариства

був удостоєний глибокого внутрішнього переконання» — (Сміх) —

«що астероїд знищив динозаврів».

(Сміх)

«В одкровенні професору Хакстейну

зазначалось, що астероїд знищив динозаврів».

(Сміх)

«Професор Хордлі був вихований в

дусі твердої віри,

(Сміх)

що астероїд знищив динозаврів».

«Професор Хокінз проголосив офіційну догму,

обов'язкову для всіх вірних послідовників Хокінза,

що астероїд знищив динозаврів».

(Сміх)

Це звичайно незбагненно.

Але уявіть собі —

(Оплески)

— в 1987 році, журналіст запитав Джорджа Буша-старшого

чи визнає він рівну міру громадянства та патріотизму

американців-атеїстів.

Відповідь містера Буша стала ганебно відомою.

«Ні, я не гадаю, що атеїстів треба вважати громадянами,

ані вважати їх патріотами.

Це одна нація під Богом».

Фанатизм Буша не був одиничною помилкою,

чимось, сказаним згарячу, а потім запереченим.

Він стояв на своєму незважаючи на чисельні прохання пояснити свою думку, або відмовитися від своїх слів.

Він справді так вважає.

Навіть більше, він знав, що це не загрожує його шансам на виборах, навіть навпаки.

Демократи, так само як і республіканці хизуються своєю релігійністю,

якщо хочуть бути обраними. Обидві партії апелюють до імені однієї нації під Богом.

Щоб на це сказав Томас Джеферсон?!

До речі, я зазвичай не дуже пишаюсь, що я британець,

але в цьому випадку просто не можна втриматися від порівняння.

(Оплески)

На практиці, хто такий атеїст?

Атеїст — це просто той, хто думає про Яхве

так само як будь-який пристойний християнин думає про Тора чи Ваала чи золотого тельця.

Як вже було сказано раніше, ми всі атеїсти по відношенню до більшості богів,

в які людство колись вірувало. Просто деякі з нас ідуть на одного бога далі.

(Сміх)

(Оплески)

І як би ми не означували атеїзм, це безсумнівно певного роду академічна думка,

на яку людина має право без загрози, що її демонізують

як непатріотичного, невиборного недогромадянина.

Проте, це незаперечний факт, що признатися в тому, що ти атеїст,

це те саме, що представитися містером Гітлером або міс Вельзевул.

І це все походить від сприйняття атеїстів

як деякої дивакуватої авангардної меншості.

Наталі Енжієр написала доволі сумну статтю в Н'ю Йоркер

про те, як самотньо вона почувається як атеїст.

Вона очевидно почувається як меншина в облозі

але насправді, наскільки численними є атеїсти в Америці?

Останні опитування являють на диво заохочуючи результати.

Християнство, звичайно, складає левову долю

населення, приблизно 160 мільйонів.

Але, як ви вважаєте, яка друга найбільша група,

переконливо перевершуюча за чисельністю іудеїв з 2.8 мільйонами, мусульман з 1.1 мільйоном,

та індуїстів, буддистів та всі інші релігії зібрані докупи.

Друга за розміром група, майже в 30 мільйонів,

вважає себе нерелігійними або світськими.

Не можна не дивуватися, чому політики у боротьбі за голоси виборців

настільки благоговіють перед силою, наприклад, іудейського лобі.

Здається, само держава Ізраїль існує

завдяки американським виборцям-євреям, в той же час

відправляючи нерелігійних виборців в політичне небуття.

Ці світські нерелігійні виборці, по-справжньому мобілізовані,

в 9 разів численніші за єврейські голоси.

Чому тоді ця набагато більш ваговита меншина

не почне користуватися своїми політичними мускулами?

Добре, досить про кількість. Тепер про якість.

Чи існує будь-яка кореляція, позитивна чи негативна,

між інтелектом та схильністю до релігійності?

(Сміх)

Опитування, яке я згадував раніше — яке було проведене ARIS —

не надавало дані, подрібнені за соціально-економічними класом або освітою,

коефіцієнтом інтелекту чи будь-чим іншим.

Але нещодавня стаття Пола Дж. Белла в журналі «Mensa»

натякає, в який бік розвиватимуться справи.

Mensa, як ви знаєте, це міжнародна організація

для людей з дуже високим коефіцієнтом інтелекту.

І з мета-аналізу літератури

Белл робить висновок, я цитую, «З 43 досліджень, проведених з 1927 року,

стосовно зв'язку релігійних переконань особи з її рівнем інтелекту та освіти,

всі, крім чотирьох, знайшли обернену залежність.

Це значить, що чим вищій рівень інтелекту та освіти,

тим менше ймовірність, що людина буде релігійною.»

Добре, я не бачив першоджерел 42 досліджень і не можу прокоментувати той мета-аналіз,

але я хочу бачити більше досліджень, проведених в цьому напрямку.

І я знаю, що тут присутні, вибачте за безсоромну пропозицію,

в цьому залі присутні люди,

здатні легко профінансувати масштабне дослідницьке опитування для того, щоб остаточно вирішити це питання,

і я роблю таку пропозицію, на всяк випадок.

Але дозвольте мені показати вам дані,

які були правильно опубліковані та проаналізовані,

по одній особливій групі, а саме, по видатних вчених.

В 1998 році Ларсон та Вітхам

провели опитування серед «вершків» американської науки,

тих, хто був вшанований обранням в Національну академію наук.

І серед цієї добірної групи,

віра в персонального Бога впала до нищівних 7%.

Біля 20% є агностиками, а решту можна справедливо назвати атеїстами.

Схожі цифри були отримані стосовно вірі у власне безсмертя.

Серед вчених-біологів ці цифри навіть нижче,

лише 5.5% вірять в Бога. Серед вчених-фізиків це 7.5%.

У мене немає відповідних даних стосовно видатних вчених

в інших дисциплінах, таких як історія чи філософія,

але я був би здивований, якби результат був би іншим.

Отже, ми опинилися в справді дивовижній ситуації,

гротескної невідповідності між американською інтелігенцією

та американським електоратом.

Та філософська позиція щодо природи Всесвіту,

що поділяє переважна більшість провідних американських вчених

і напевно більшість інтелігенції взагалі,

настільки огидна американському електоратові,

що жоден кандидат на вибірну посаду не наважиться публічно оголосити, що підтримує її.

Якщо я правий, то це означає, що найвищі посади

в найвеличнішій країні світу

не доступні саме для людей найбільш кваліфікованих їх обіймати, для інтелігенції,

окрім тих випадків, коли вони готові брехати про свої переконання.

Відверто кажучи, шанси досягти успіху в американській політиці

набагато гірші для тих,

хто одночасно розумний та чесний.

(Оплески)

Я не громадянин цієї країни, тому, сподіваюся, що, якщо я скажу що

з цим треба щось робити, це не буде сприйнято як невідповідність.

(Сміх)

І я вже натякнув що це «щось» є.

З того що я бачив на TED, я думаю, TED — ідеальне місце запустити цей процес.

Знову ж таки, боюся що будуть потрібні гроші.

Нам треба кампанія з підйому свідомості

і видимості для американських атеїстів.

(Сміх)

Це може бути схоже на кампанію, що була організована гомосексуалістами

декілька років тому,

але боже допоможи нам не вести за собою людей

проти їхньої волі.

В більшості випадків, люди, які відкрито стверджують свої думки,

допоможуть нам зруйнувати міф про те, що атеїсти якісь неправильні люди.

З іншого боку,

вони продемонструють, що атеїсти часто є тими людьми, що зазвичай

слугують гарними ролевими моделями для ваших дітей.

Цей той тип людей, який рекламний агент міг би використовувати для рекомендації продукції.

Цей тип людей, що сидять в цій аудиторії.

Характер має бути лавиноподібний, із позитивним зворотнім зв'язком,

таким, що, чим більше імен ми маємо, тим більше імен надходить.

Може бути деяка нелінійність, порогові ефекти.

Але коли критична маса буде створена,

почнеться раптове прискорення приєднання.

Знов-таки, будуть потрібні гроші.

Я підозрюю, що слово «атеїст» саме по собі

містить або є каменем спотикання

набагато більшим ніж як воно є насправді, і каменем спотикання для людей,

які в іншому випадку відкрито зазначили б свої погляди і позиції.

Отже, які ще слова можна використати в якості мастила для

шестерень, або цукру в мікстурі? Дарвін, наприклад, віддав перевагу терміну «агностик» —

і не тільки з-за лояльності до свого друга Хакслі, який придумав його.

Дарвін сказав: «Я ніколи не був атеїстом

в якості заперечення існування Бога.

Я вважаю що, загалом, агностик

буде найбільш коректним описанням образу мого мислення.»

Він навіть став нехарактерно дразливим по відношенню до Едуарда Евелінга.

Евелінг був войовничим атеїстом,

якому не вдалося переконати Дарвіна

прийняти посвячення своєї книги про атеїзм йому —

що, до речі, народило чудовий міф про

те, що Карл Маркс намагався посвятити свій «Капітал» Дарвіну,

чого він ніколи не робив. Це був, насправді, Едуард Евелінг.

Що відбулося: коханка Евелінга була дочкою Маркса,

і коли обидва, і Дарвін і Маркс померли,

Марксові папери переплуталися із паперами Евелінга,

і лист Дарвіна в якому йдеться, «Шановний пане, дякую вам щиро

але я не хочу, щоб ви присвячували свою книгу мені»,

було помилково прийнято за лист до Маркса,

і це породило цілий міф, який ви, можливо, вже чули.

Це такий собі міський міф,

що Маркс спробував присвятити «Капітал» Дарвіну.

В будь-якому випадку, це був Евелінг, і коли вони зустрілися, Дарвін прямо запитав Евелінга:

«Чому ви називаєте себе атеїстами?»

«Агностик, — відповів Евелінг, — це просто пристойний атеїст,

і атеїст — це просто агностик агресивний.»

Дарвін оскаржився, «А чому ви маєте бути такими агресивними?»

Дарвін думав, що атеїзм підходить для інтелігенції,

а от рядові люди не зовсім, цитую, «зізріли для цього.»

Це, звичайно ж, наш старий друже-аргумент типу «не розгойдуйте човна».

Невідомо, чи сказав Евелінг Дарвіну злізти зі свого п'єдесталу …

(Сміх)

В будь-якому випадку, це було більше ніж 100 років тому.

Здається, ми мали б подорослішати з тих часів.

Тепер, мій друг, інтелігентний колишній іудей,

хто випадково дотримувався шабату

з причин культурної солідарності,

назвав себе «агностиком діда Мороза».

Він не вважає, що він є атеїстом,

тому що, в принципі, неіснування (бога) неможливо довести теж,

а от термін агностик натякає на те, що існування і неіснування

Бога — події рівноймовірні.

Отже, мій друг — чіткий агностик стосовно діда Мороза,

але ймовірність його існування маленька, чи не так? Так і з Богом.

Звідси і фраза, «агностик діда Мороза»,

але Бертран Рассел висловив цю ж саму думку,

використовуючи гіпотетичний чайник, що літає на орбіті Марса.

Ми з вами, за означенням, маємо бути агностиками щодо

існування такого чайника або неіснування,

але це не означає, що ймовірність існування

така ж як і неіснування.

Список речей, до яких ми маємо ставитися виключно агностично,

не закінчується на дідах морозах і чайниках. Він — нескінченний.

Якщо ви хочете вірити в якусь конкретну з них,

у єдинорога, діда Мороза, чайники або Єгову,

тоді це ви зобов'язані пояснювати «чому».

А не решта нас повинна пояснювати «чому ні».

Ті серед нас, хто є атеїстами є також й а-дідо-морозистами та а-чайникістами.

(Сміх)

Але ми не надто турбуємося казати, що ми ними є,

і ось саме тому мій друг використовує термін «адідоморозист»

для позначення людей, які називають себе атеїстами.

Менше з тим, якщо ми хочемо, щоб атеїсти вийшли з тіні на світло,

нам потрібно приліпити на прапори щось більш

дотепне, ніж «агностик діда Мороза» або ж «чайникоагностик».

То ж, як, наприклад, «гуманіст»?

Переваги цього терміну — в нас вже є всесвітня мережа добре організованих

асоціацій і журналів і інших, вже відпрацьованих, механізмів.

От лише не подобається мені його явний антропоцентристський характер.

Одна з речей, що ми вивчили в Дарвіна,

це є розуміння, що людський вид є лише один

з мільйонів споріднених видів, близьких і дальніх родичів.

Але є і інші можливості — «натураліст», наприклад.

Але тут є також небезпеки непорозуміння,

бо Дарвін подумав би, що натураліст,

натураліст то є, звичайно ж, протилежність супернатураліста.

І іноді воно саме це і означає.

Дарвін був би збитий з пантелику іншими означеннями натуралізму,

бо він натуралістом, звичайно ж, був. Є й дехто, хто

сплутає натуралізм із нудизмом.

(Сміх)

Такі люди можливо й належали до британської юрби, що влаштувала самосуд минулого року

над педіатром, сплутавши його із педофілом.

(Сміх)

На мою думку найкраща з можливих альтернатив «атеїзму» є просто «не-теїзм».

В нетеїзмі немає такого сильного акценту на точному неіснуванні бога,

і тому цей термін легко підхоплять агностики чайників і дідів морозів.

Він також повністю сумісний із «Богом» фізиків.

Коли такі люди, як, — такі атеїсти, як

Стівен Хокінг і Альберт Айнштайн використовували слово «Бог»,

це була, звичайно ж, метафорична, зручна позначка для

тієї глибокої, містичної частини фізики, яку ми поки що не розуміємо.

Термін нетеїзм все це в собі містить, а от, на відміну від атеїзму,

на нього не реагують відразливо-істерично.

Але я думаю, власне, альтернативний підхід —

не уникати конфлікту, а говорити відкрито про проблемне питання із словом атеїзм,

точнісінько тому, що це є слово-табу,

завантажене істерично-відразливою реакцією.

Критичну масу буде важче набрати із словом «атеїст»

ніж із словом «нетеїст»,

або із будь-яким іншим неконфронтанційним словом.

Але, якби ми набрали її із цим страшним словом — атеїст, —

політичний вплив був би ще більшим.

Якби я був релігійним, я б дуже боявся еволюції. Навіть більше,

я боявся б науки в цілому, якщо її достатньо глибоко розуміти.

І це тому, що наукове бачення світу є

настільки яскравішим, цікавішим, поетичнішим,

більш наповненим дивовижністю, ніж будь-що

з убогого арсеналу релегійної уяви.

Карл Саган, іще один з нещодавно померлих героїв, висловив це отак —

«Як так вийшло, що жодна з основних релігій не поглянула на науку

і не зробила висновок: “Це краще ніж ми думали!

Всесвіт є набагато більшим, ніж сказав наш пророк,

грандіознішим, витонченішим, елеґантнішим”. Замість цього вони кажуть: “Ні, ні, ні!

Мій бог є маленьким богом, і я хочу, щоб він лишився таким.”

Та релігія, стара чи нова,

яка підкреслюватиме відкриту сучасною

наукою величність Всесвіту,

може мобілізувати такі резерви благоговіння і пошани

про які традиційні вірування навіть і не мріяли.»

Йдемо далі. Ви, мої слухачі, — еліта,

і тому я очікую, що приблизно 10 відсотків з вас є релігійними.

Багацько з вас користуються кодексом культурної чемності, який вимагає поваги до релігії,

але я також підозрюю що є й добряча кількість тих,

хто таємно ставиться презирливо до релігії, так само сильно як і я.

(Сміх)

Якщо ви один з таких людей, і, звичайно ж, багато з вас можуть такими і не бути,

але якщо все-таки ви є такими, я прошу вас перестати бути ввічливими,

вийти і казати як є про ваші погляди, а якщо ви ще й багаті,

я закликаю вас подумати про доступні вам шляхи, що ведуть до великих змін на краще.

Релігійна підтримка в цій країні

серйозно фінансується фундаціями, я вже не кажу про податкові пільги,

фундаціями як наприклад Templeton Foundation і Discovery Institute.

Нам потрібно, щоб знайшовся і вийшов вперед анті-Templeton.

Якби мої книжки продавалися так само добре як книжки Стівена Хокінга,

а не тільки так добре як книжки Річарда Доукінза, я б зробив це сам.

Люди питаються і перепитуються, «Як 11 вересня змінило вас?»

Власне, от як воно мене змінило:

Давайте всі перестанемо бути такими до біса ввічливими.

Щиро дякую.

(Оплески)