-
Titel:
Біженцям потрібні можливості, а не подачки
-
Beschreibung:
За поширеними уявленнями, біженці живуть в тимчасових таборах в окремих місцевостях, але насправді, близько 60% усіх біженців у світі живуть в містах. Роберт Хакіза, стипендіат TED, запрошує нас зсередини поглянути на життя міських біженців і показує, як організації на кшталт тієї, засновником якої він є, можуть забезпечити біженців необхідними навичками, які дозволять їм самим заробляти на життя.
-
Sprecher:
Роберт Хакіза
-
На сьогодні більшість біженців
мешкають у містах,
-
а не в таборах для біженців.
-
Понад 60% від загальної кількості
біженців у світі
-
мешкають у містах.
-
І той факт, що більшість біженців
зараз оселилися в містах,
-
означає, що ми маємо суттєво змінити
підхід, нам потрібне нове мислення.
-
Замість того, щоб марнувати гроші
на спорудження стін,
-
ліпше їх витратити на програми,
які допоможуть біженцям
-
самим впоратись зі своїми проблемами.
-
-
Ми, біженці, були змушені
втратити всю свою власність,
¶
-
але не свої знання та вміння.
-
Якщо біженцям дати змогу
жити продуктивним життям,
-
вони зможуть себе забезпечити,
-
а також зробити свій внесок у розвиток
країни, яка їх прийняла.
-
Я народився в Букаву, це місто
¶
-
у Південному Ківу, одній із провінцій
-
Демократичної Республіки Конго.
-
Я був п'ятою дитиною у сім'ї,
де було 12 дітей.
-
Мій батько, механік за фахом,
дуже важко працював,
-
щоб забезпечити мені можливість
навчатись у школі.
-
Як і в багатьох інших молодих людей,
-
у мене було багато мрій і планів.
-
Я хотів здобути освіту,
-
знайти хорошу роботу,
-
одружитись, мати дітей
-
і забезпечувати свою сім'ю.
-
Але цим мріям не судилось здійснитись.
-
Війна на батьківщині змусила мене
переїхати до Уганди у 2008-му,
-
тобто 9 років тому.
-
Моя сім'я приєдналась до
масового потоку біженців,
-
які осіли в Кампалі, столиці Уганди.
-
У себе на батьківщині
-
я теж жив у місті,
-
тож ми почувались у Кампалі значно краще,
ніж у таборі біженців.
-
-
завжди були позбавлені
міжнародної допомоги,
-
навіть після того, як УВКБ ООН у 1997-му
визнало їхні права.
-
На додачу до проблеми бідності,
від якої ми потерпали так само,
-
як і місцеві міські бідняки,
-
перед нами, як біженцями,
поставали додаткові виклики,
-
такі як мовний бар'єр.
-
Офіційною мовою у Конго була французька,
-
тоді як в Уганді - англійська.
-
У нас не було доступу до освіти
й медицини.
-
Ми зазнавали утисків,
-
експлуатації, залякувань і дискримінації.
-
Гуманітарні організації
переважно зосереджувались
-
на поселеннях для біженців
у сільських районах,
-
а мешканці міст не отримували допомоги.
-
Але ми не хотіли подачок.
-
Ми хотіли працювати і
забезпечувати себе.
-
Я і ще двоє біженців
створили організацію,
¶
-
яка мала на меті надавати
підтримку біженцям.
-
YARID - Юні Африканські Біженці
за Комплексний Розвиток -
-
починалась як спілкування
у межах спільноти вихідців із Конго.
-
Ми цікавились, яким чином
спільнота мігрантів
-
може самоорганізуватись, щоб вирішити
проблеми, які постали перед нею.
-
Програми підтримки, розроблені YARID,
розвивались поступово,
-
від організації футбольної команди
до вивчення англійської
-
і створення можливостей
заробити на прожиток.
-
Футбол спрямував енергію
безробітної молоді
-
в конструктивне русло,
-
і поєднав людей із різних спільнот.
-
Безкоштовні уроки англійської
-
відкрили більше можливостей для
контактів із місцевим населенням,
-
дозволивши іммігрантам спілкуватись
із сусідами і торгувати з ними.
-
Програми професійної підготовки
дають вміння, які допомагають
-
знайти роботу і забезпечувати себе.
-
І ми побачили, як дуже багато сімей
-
змогли себе забезпечувати.
-
Ми побачили людей, які вже могли
обходитись без нашої допомоги.
-
Програми YARID розширювались,
¶
-
охоплюючи все більше людей
різних національностей -
-
конголезців, руандійців, бурундійців,
-
сомалійців, ефіопів, південних суданців.
-
Сьогодні YARID надав допомогу понад
3 тисячам біженців у районі Кампали,
-
і продовжує допомагати іншим.
-
-
Біженцям потрібні можливості,
а не подачки.
¶
-
Ми знаємо потреби нашої спільноти
ліпше, ніж будь-хто.
-
Ми розуміємо, які перед нами постають
виклики, і які у нас можливості,
-
щоб стати самостійними.
-
Я ліпше, ніж будь-хто знаю
-
ці ініціативи, створені працею біженців.
-
Їм потрібне міжнародне
визнання і підтримка.
-
Дайте нам підтримку,
на яку ми заслуговуємо,
-
і ми вам повернемо борг із лихвою.
-
-