Комунікація між раковими клітинами -- та як її сповільнити

Коли ракові клітини зібрані разом у пухлину, вони здатні спілкуватися одна з одною й координувати свої рухи по всьому тілу. Що якби ми могли зашкодити цьому процесу? У цій промові про найсучасніші дослідження Гасіні Джаятілака розповідає про свою роботу над інноваційним методом, який має зупинити комунікацію між раковими клітинами, - і зупинити їхню здатність поширюватися.

Рак.

Це жахлива хвороба,
яка емоційно виснажує

не тільки пацієнта, але і його близьких.

Це боротьба, яку століттями веде людство.

Але хоч ми і досягли певного прогресу,

ми все ще не перемогли.

У двох з п'яти жителів США
протягом життя розвинеться рак.

Із них 90 відсотків загине від метастазу.

Метастаз — це поширення раку
від первинного місця утворення

до інших ділянок організму,
через кровоносну або лімфатичну систему.

Наприклад, пацієнтка з раком грудей

загине не через те,
що вона має новоутворення.

Вона загине через поширення раку

до легень, печінки,
лімфовузлів, мозку, кісток,

де він стає невиліковним.

Метастаз — це складний процес,

який я вивчаю вже декілька років.

Нещодавно ми з моєю командою дослідили,

що ракові клітини можуть
спілкуватися між собою

та узгоджувати своє поширення

залежно від кількості клітин
у мікросередовищі пухлини.

Вони спілкуються між собою за допомогою
двох видів сигнальних молекул,

що мають назву Інтерлейкін-6
та Інтерлейкін-8.

Як і будь-де у природі,

коли об'єкти розміщені надто щільно,
сигнал посилюється,

змушуючи ракові клітини швидше
віддалятися від первинного осередку

та поширюватися організмом.

Тому, якщо ми заблокуємо сигнал
за допомогою нашого набору медикаментів,

ми зупинимо комунікацію між клітинами

та сповільнимо поширення раку.

Давайте зупинимось на мить

та повернемось у 2010 рік,
коли це все почалося для мене.

Я була на другому курсі університету.

Тоді я тільки почала працювати
в лабораторії доктора Денні Вітца

в університеті Джона Хопкінса.

Буду чесною: я була молодою
наївною дівчиною зі Шрі-Ланки,

(Сміх)

яка не мала ніякого досвіду
у дослідженнях.

Моїм завданням було вивчати
рух ракових клітин

у колагеновому 3D середовищі,

в якому штучно створені умови,

які повторюють умови, з якими стикаються
ракові клітини у нашому тілі.

Це було новим та цікавим для мене,

адже до цього я працювала лише з пласким
пластиковим лабораторним посудом,

що погано відображував умови,

з якими ракові клітини
стикаються у нашому тілі.

Тому що, давайте визнаємо,

ракові клітини у нашому тілі
не застрягають у пластиковій посудині.

У той же час я відвідала семінар,

який проводила доктор Бонні Басслер
з Прінстонського університету.

Вона розповідала, як бактеріальні клітини
спілкуються між собою

та, зважаючи на щільність популяції,
виконують конкретні дії.

У той момент у моїй голові наче
включилася лампочка, і я подумала:

"Вау, у ракових клітинах я щодня

спостерігаю те саме."

Так народилась ідея мого проєкту.

Я висунула гіпотезу, що ракові клітини
можуть спілкуватися між собою

та узгоджувати свій рух,

залежно від щільності їх розміщення
у мікросередовищі пухлини.

Я була захоплена доведенням цієї гіпотези.

На щастя, я працюю на людину,

відкриту для роботи з моїми
божевільними ідеями.

Так я почала роботу над цим проєктом.

Однак я б не змогла втілити його одна.

Була потрібна була допомога.

Точно була потрібна допомога.

Тому ми набрали студентів, аспірантів,

докторантів та професорів

різних напрямків та дисциплін

працювати разом над ідеєю,

яка з'явилась у мене,
студентки-другокурсниці.

Після кількох років
спільних експериментів,

поєднань ідей та перспектив,

ми дослідили новий шлях передачі сигналу,

який контролює спілкування
та поширення ракових клітин

на основі щільності їх розміщення.

Дехто з вас, мабуть, чув про це,

адже у ЗМІ це явище відоме під назвою
"ефект Гасіні".

(Сміх)

(Оплески)

Але ми не зупинились на цьому.

Тоді ми вирішили, що хочемо
заблокувати цей сигнальний шлях

і подивитись, чи зможемо ми
сповільнити поширення раку.

Що ми і зробили
на доклінічних моделях тварин.

Ми створили набір медикаментів,
що складається з тоцилізумабу,

який використовують для лікування
ревматоїдного артриту,

та репариксину, яким лікують рак грудей.

І, що цікаво, ми з'ясували,
що цей набір медикаментів

ніяк не впливав на ріст пухлини,

але пригнічував поширення метастазів.

Це було неймовірним відкриттям,

адже досі немає жодних
затверджених FDA ліків,

які б боролися саме з поширенням раку.

Фактично, поширення метастазів

вважають побічним результатом
розвитку пухлин.

Тому вважається,
що, зупинивши ріст пухлини

ми зупинимо поширення метастазів.

Але більшість із нас знає, що це не так.

Ми ж створили набір медикаментів,

який зупиняє поширення метастазів,
не сповільнюючи ріст пухлини,

а руйнуючи складні механізми
поширення метастазів

через ефект Гасіні.

(Сміх)

Ця робота була нещодавно опублікована
в журналі "Nature Communications",

і ми з моєю командою отримали
дуже багато схвальних відгуків.

Ніхто з моєї команди
не міг такого передбачити.

Схоже, ми зачепили за живе.

Я надзвичайно вдячна за схвальні відгуки,

які були і від вчених, і від пацієнтів

та людей з усього світу,
які постраждали від цієї жахливої хвороби.

Роздумуючи про успіх дослідження
ефекту Гасіні,

я пригадую усіх людей,
з якими мені пощастило працювати.

Студентів, які проявили

надлюдські здібності своєю
тяжкою працею та відданістю справі.

Аспірантів та докторантів,
моїх колег-супергероїв,

які навчили мене нових технік

та допомагали мені не зійти
з наміченого шляху.

Мої професори, мої Йоди
та Обі-Вани Кенобі,

чий досвід зробив цю роботу тим,
чим вона є сьогодні.

Персонал, друзі та сім'я,

люди, які підтримували наш дух

і не давали нам здаватися
у наших амбітних прагненнях.

Найкраща підтримка,
на яку ми могли сподіватись.

Багато людей допомагали мені
досліджувати метастази.

І повірте, без них мене б тут не було.

Сьогодні наша команда розширилась,

ми використовуємо ефект Гасіні
для пошуку комбінаційних терапій,

які б однаково ефективно боролися
з розростанням пухлин та метастазами.

Ми розробляємо нову протипухлинну терапію,

щоб зменшити токсичність
та стійкість до ліків.

Також ми розробляємо новаторські системи,

які допоможуть розвитку кращих
клінічних досліджень на людях.

Мене вражає думка про те,

що неймовірний проєкт, над яким я працюю,

та той факт, що я стою перед вами сьогодні

виросли з маленької ідеї,

яка з'явилась у мене,
доки я сиділа на семінарі,

коли мені було лише 20 років.

Зараз я розумію,
що обрала неймовірний шлях,

який дозволяє працювати над темою,
у якій я надзвичайно зацікавлена,

та підтримує мій інтерес
на щоденній основі.

Але маю сказати,
що найкращим з усього цього,

окрім, звичайно, можливості бути
тут та розмовляти з вами,

є той факт, що я працюю
з різноманітною групою людей,

які роблять мою роботу вагомішою,
кращою і просто веселішою.

Тому я маю сказати,

що співпраця — це моя улюблена суперсила.

Мені подобається у ній те,
що вона є не тільки у мене.

Вона є в усіх нас.

Моя робота показує,
що навіть ракові клітини

співпрацюють, щоб захоплювати наше тіло.

Для нас, людей, ця суперсила
подарувала неймовірні

медичні та наукові відкриття.

Ця суперсила може надихнути нас

на створення чогось більшого, ніж ми самі,

що допоможе зробити світ кращим.

Співпраця — це суперсила,
яку я використовую для боротьби з раком.

І я впевнена, що з правильною співпрацею

ми переможемо цю жахливу хворобу.

Дякую.

(Оплески)