Return to Video

Яке воно: життя на Міжнародній космічній станції

  • 0:01 - 0:02
    Я астронавт.
  • 0:03 - 0:05
    Я двічі літала на космічному шатлі
  • 0:05 - 0:09
    та жила на Міжнародній космічній станції
    майже шість місяців.
  • 0:09 - 0:15
    Мене часто запитують одне і те саме:
    "Як там, у космосі?",
  • 0:15 - 0:17
    так, ніби це якийсь секрет.
  • 0:17 - 0:19
    Космос належить усім нам,
  • 0:19 - 0:26
    і я хотіла би допомогти вам зрозуміти,
    чому це таке чарівне місце для нас.
  • 0:26 - 0:30
    Одразу після мого 50-го дня народження
  • 0:30 - 0:33
    я піднялася на борт російської капсули,
  • 0:33 - 0:35
    у Росії,
  • 0:35 - 0:37
    та вирушила у космос.
  • 0:37 - 0:41
    Запуск - найнебезпечніше з усього,
    що ми робили,
  • 0:41 - 0:42
    але й водночас найбільш захопливе.
  • 0:43 - 0:47
    Три, два, один ... зліт!
  • 0:47 - 0:52
    Я відчувала весь несамовитий рев
    тих ракетних двигунів,
  • 0:52 - 0:55
    коли вони піднімали нас із Землі.
  • 0:55 - 0:58
    Ми рухалися все швидше та швидше,
  • 0:58 - 1:03
    поки через 8,5 хвилин, спеціально,
    ці двигуни зупиняються--
  • 1:04 - 1:05
    бумц! --
  • 1:05 - 1:07
    і ми в невагомості.
  • 1:07 - 1:11
    І місія та магія починаються.
  • 1:11 - 1:15
    Дімітрій, Паоло та я кружляли над Землею
  • 1:15 - 1:16
    у нашому маленькому космічному кораблі,
  • 1:16 - 1:19
    обережно наближаючись
    до космічної станції.
  • 1:19 - 1:24
    Це хитромудрий танок
    при 17500 миль на годину
  • 1:24 - 1:27
    між нашою капсулою, розміром з авто Смарт,
  • 1:27 - 1:31
    та космічною станцією,
    розміром з футбольне поле.
  • 1:31 - 1:38
    Прибуття відбулося, коли два кораблі
    об'єдналися із легким ударом.
  • 1:38 - 1:41
    Ми відкрили люки,
  • 1:41 - 1:44
    обійняли одне одного у невагомості,
  • 1:44 - 1:46
    і тепер нас шестеро.
  • 1:46 - 1:49
    Ми - космічна сім'я, тимчасова сім'я.
  • 1:51 - 1:54
    Моєю улюбленою справою, коли я там жила,
  • 1:54 - 1:56
    були польоти.
  • 1:56 - 1:57
    Я обожнювала це.
  • 1:57 - 1:59
    Я ніби ставала Пітером Пеном.
  • 1:59 - 2:01
    Я кажу не про відсутність гравітації.
  • 2:01 - 2:03
    Лише один порух пальцем
  • 2:03 - 2:06
    може, насправді, перемістити
    через усю станцію,
  • 2:06 - 2:09
    і треба лиш відштовхуватись пальцями ніг.
  • 2:09 - 2:13
    Ще я дуже любила дрейфувати у тиші
  • 2:13 - 2:15
    через космічну станцію,
  • 2:15 - 2:17
    яка трохи гуділа вночі.
  • 2:17 - 2:20
    І думала деколи, чи вона знає, що я тут,
  • 2:20 - 2:22
    але просто мовчить.
  • 2:22 - 2:26
    Проте ділитися цим дивом
    із членами команди
  • 2:26 - 2:29
    було теж важливою справою для мене.
  • 2:30 - 2:36
    Звичайний день у космосі починається
    з ідеального маршруту.
  • 2:36 - 2:39
    Я просинаюся, пропливаю через лабораторію
  • 2:39 - 2:43
    і вітаюся з найкращим
    ранковим пейзажем.
  • 2:44 - 2:49
    Дістатися туди справді дуже швидко,
    лише 30 секунд,
  • 2:49 - 2:51
    і нам ніколи не набридало
    дивитися з того вікна.
  • 2:51 - 2:56
    Думаю, це нагадувало нам,
    що ми все ще дуже близько до Землі.
  • 2:56 - 3:00
    Ми були другими, хто використовував
    робота "Канадська рука",
  • 3:00 - 3:04
    щоб спіймати корабель постачання,
    розміром зі шкільний автобус,
  • 3:04 - 3:06
    у якому було з десяток різних дослідів
  • 3:06 - 3:10
    та єдина шоколадка
    на подальші чотири місяці.
  • 3:11 - 3:14
    Гаразд, забудемо про шоколад,
    кожен з дослідів
  • 3:14 - 3:18
    давав можливість відповісти
    на ще одне наукове питання,
  • 3:18 - 3:21
    яке ми не можемо вирішити тут, на Землі.
  • 3:21 - 3:23
    І там, як через іншу призму,
  • 3:23 - 3:26
    ми могли бачити відповіді до таких питань:
  • 3:27 - 3:28
    "А як щодо горіння?"
  • 3:28 - 3:31
    "А як щодо гідроаеродинаміки?"
  • 3:31 - 3:33
    Далі, сон - просто чудовий.
  • 3:33 - 3:36
    Моє улюблене - бо ж можна бути
    догори ногами, на лівому боці -
  • 3:36 - 3:39
    моє улюблене: звернутися калачиком
    та плавно рухатися.
  • 3:40 - 3:42
    Прання? Немає.
  • 3:42 - 3:46
    Ми складаємо брудний одяг
    у порожній корабель постачання
  • 3:46 - 3:48
    та відправляємо у космос.
  • 3:48 - 3:49
    Вбиральня.
  • 3:49 - 3:51
    Всі хочуть це знати.
  • 3:51 - 3:54
    Це важко зрозуміти,
    тому я зняла маленьке відео,
  • 3:54 - 3:56
    адже хочу, щоб діти зрозуміли,
  • 3:56 - 3:59
    що принцип вакууму рятує ситуацію,
  • 3:59 - 4:02
    і завдяки легкому вітерцю
    усе потрапляє туди,
  • 4:02 - 4:04
    куди треба.
  • 4:04 - 4:06
    Ну, у звичайному житті так виходить.
  • 4:06 - 4:07
    (Сміх)
  • 4:07 - 4:09
    Переробка? Звичайно.
  • 4:09 - 4:14
    Ми збираємо нашу сечу,
    фільтруємо, а потім п'ємо її.
  • 4:14 - 4:15
    І насправді це смачно.
  • 4:15 - 4:16
    (Сміх)
  • 4:17 - 4:19
    Посиденьки за столом,
  • 4:19 - 4:21
    їжа, яка погано виглядає,
    але, насправді, чудово смакує.
  • 4:22 - 4:24
    Час разом за столом - це важливо,
  • 4:24 - 4:28
    я вважаю, що як у космосі, так і на Землі,
  • 4:28 - 4:30
    тому що це об'єднує команду.
  • 4:31 - 4:35
    Для мене музика -
    це спосіб єднання з іншим світом.
  • 4:35 - 4:38
    Я грала дуетом між Землею та космосом
  • 4:38 - 4:41
    з Ієном Андерсоном із групи Jethro Tull
  • 4:41 - 4:44
    на 50-ту річницю космічних польотів.
  • 4:45 - 4:47
    Зв'язок із сім'єю теж дуже необхідний.
  • 4:47 - 4:52
    Я говорила із сім'єю майже щодня,
    весь час, коли я була там,
  • 4:52 - 4:57
    власне кажучи, я ще читала казки
    своєму синові, просто щоб бути разом.
  • 4:57 - 4:58
    Це так важливо.
  • 4:58 - 5:01
    Коли космічна станція
    проходила над Массачусетсом,
  • 5:01 - 5:02
    моя сім'я вибігала на вулицю,
  • 5:02 - 5:07
    і вони шукали найяскравішу зірку,
    що рухається в небі.
  • 5:07 - 5:10
    І коли я дивилася донизу,
    я не бачила будинку,
  • 5:10 - 5:14
    але це так багато значило,
    що люди, яких я люблю,
  • 5:14 - 5:17
    дивляться у небо, коли я дивлюся з нього.
  • 5:17 - 5:23
    Космічна станція для мене -
    це місце, де місія та магія поруч.
  • 5:23 - 5:26
    Місія, робота над необхідними кроками,
  • 5:26 - 5:28
    щоб піти далі за нашу планету,
  • 5:28 - 5:32
    та зрозуміти більше
    про раціональність тут, на Землі.
  • 5:32 - 5:34
    Я щаслива, що була учасницею цього,
  • 5:34 - 5:36
    і якби я могла взяти свою сім'ю зі мною,
  • 5:37 - 5:38
    я б ніколи не повернулася додому.
  • 5:39 - 5:42
    Те, що я бачила зі станції, показало мені,
  • 5:42 - 5:45
    що ми усі із одного місця.
  • 5:45 - 5:48
    І у нас усіх є своя роль.
  • 5:48 - 5:52
    Тому що Земля - це наш корабель.
  • 5:52 - 5:54
    Космос - це наш дім.
  • 5:55 - 6:00
    А ми - команда космічного корабля "Земля".
  • 6:01 - 6:02
    Дякую.
  • 6:02 - 6:03
    (Оплески)
Title:
Яке воно: життя на Міжнародній космічній станції
Speaker:
Кейді Коулмен
Description:

Протягом цього короткого смішного виступу астронавтка Кейді Коулмен проведе нас на борт Міжнародної космічної станції, на якій вона пробула майже шість місяців, та проводила досліди, які розширюють межі науки. Почуйте, як це: летіти на роботу, спати за відсутності гравітації та як проходить життя при швидкості 17500 миль на годину довкола Землі. "Космічна станція - це місце, де місія та магія поруч", - каже Коулмен.
more » « less
Video Language:
English
Team:
closed TED
Project:
TEDTalks
Duration:
06:16

Ukrainian subtitles

Revisions

Our website uses cookies for analysis purposes.