Чи шкодить марихуана мозку людини? - Аніс Бахджі

Повну версію уроку можна переглянути за посиланням: https://ed.ted.com/lessons/is-marijuana-bad-for-your-brain-anees-bahji

У 1970 році марихуану було класифіковано наркотичною речовиною першого класу, і вона потрапила до переліку незаконних речовин, котрі не мають медичного застосування. Сьогодні терапевтичні ефекти марихуани є широко визнаними, проте розуміння медичної користі не дає відповіді на питання: чи шкодить рекреаційне вживання наркотику мозку людини? Відповідь дає Аніс Бахджі.

Автор - Аніс Бахджі, режисер - Антон Богатий.

У 1970 році

марихуану було класифіковано наркотичною
речовиною першого класу в США,

найбільш суворим позначенням,

що переносить речовину
у розряд незаконних речовин,

які не мають жодного
медичного застосування.

Таке бачення домінувало десятиліттями,

перешкоджаючи дослідженню
механізмів та ефектів цієї речовини.

Сьогодні, терапевтичні переваги марихуани
є широко визнаними,

і деякі країни легалізували
медичне використання

або рухаються до цього.

Але зростаюче визнання
медичної цінності марихуани

не дає відповіді на запитання:

чи шкодить рекреаційна марихуана
мозку людини?

Марихуана впливає
на канабіноїдну систему тіла,

котра має рецептори
по всьому мозку та організму в цілому.

Молекули під назвою ендоканабіноїди,
які виробляє наше тіло,

також впливають на ці рецептори.

Ми ще не розуміємо всіх аспектів
канабіноїдної системи,

проте вона має одну особливість,
що дає нам підказку щодо її функції.

Більшість нейромедіаторів
рухаються від одного нейрона до наступного

через синапс, аби передати повідомлення.

Проте ендоканабіноїди рухаються
у протилежному напрямку.

Коли один нейрон
передає повідомлення іншому,

нейрон-отримувач виробляє ендоканабіноїди.

Ці ендоканабіноїди рухаються назад,

аби вплинути на нейрона-відправника,

надаючи йому зворотній зв'язок
від нейрона-отримувача.

Це наштовхує науковців на думку,
що ендоканабіноїдна система

існує в основному для модуляції
інших видів сигналів —

посилення одних та пом'якшення інших.

Зворотній зв'язок від ендоканабіноїдів
уповільнює швидкість нейронних сигналів.

Проте це не означає,

що поведінка чи сприйняття також
сповільнюються через це.

Наприклад, сповільнення сигналу,
котрий пригнічує запах,

насправді може зробити запахи
більш інтенсивними.

Марихуана містить дві основні сполуки:

тетрагідроканабінол, або ТГК,
та канабідіол, або КБД.

ТГК відповідає, загалом,
за психоактивні ефекти марихуани

на поведінку,
когнітивні здібності та сприйняття,

тим часом, як КБД відповідає
за непсихоактивні ефекти.

Як і ендоканабіноїди,

ТГК сповільнює сигнали шляхом
зв'язування із канабіноїдними рецепторами.

Проте ця речовина впливає на рецептори
по всій розгалуженій та складній системі

водночас,

тоді як ендоканабіноїди впливають
на конкретне місце,

відповідаючи на конкретний стимул.

Ця широко поширена активність,

поєднана із непрямим впливом
канабіноїдів на багато інших систем,

означає, що певні фактори кожної людини,
як-от мозкова хімічна активність, генетика

та попередній життєвий досвід,

значно впливають на ефекти від наркотику.

Це є особливістю саме марихуани,
на відміну від інших речовин,

котрі створюють ефект одним
чи кількома чіткими шляхами.

Тож згубні ефекти, і навіть їх наявність,
різняться від людини до людини.

І попри те, що достеменно невідомо,
як саме марихуана

провокує певні негативні ефекти,

існують чіткі фактори ризику,
які можуть підвищити ймовірність

їх прояву.

Найчіткішим фактором є вік.

Люди, які ще не досягли 25 років,

мають більшу концентрацію
канабіноїдних рецепторів у білій речовині,

аніж люди, яким за 25.

Біла речовина керує комунікацією,

навчанням, пам'яттю та емоціями.

Регулярне вживання марихуани

може зашкодити розвитку
трактів білої речовини,

а також вплинути на здатність мозку
утворювати нові зв'язки.

Це може порушити довгострокову здатність
навчатися та вирішувати проблеми.

Наразі незрозуміло, наскльки серйозними
можуть бути наслідки

та чи можна їх виправити.

І навіть серед молоді

рівень ризику відрізняється
залежно від віку —

він значно більший для 15-річного,
аніж для 25-річного.

Марихуана також може стати причиною
галюцинацій або параноїдних марень.

Відомі як психоз,
що спричинений марихуаною,

ці симптоми зазвичай зникають,
коли людина перестає вживати марихуану.

Проте в рідкісних випадках
психоз може залишитися,

переходячи у стійкий психотичний розлад.

Родинна історія психотичних розладів
на зразок шизофренії —

найбільш очевидний, проте не єдиний,
фактор ризику цього ефекту.

Психоз, що спричинений марихуаною,
більш притаманний молодим людям,

хоча варто зазначити,
що психотичний розлад

зазвичай спостерігається
у цій віковій групі.

Отож важко визначити,
чи психотичний розлад

проявлявся б у таких випадках
без впливу марихуани —

можливо, наркотик просто
пришвидшує появу,

або вона є каталізатором,
без якого до розладу не дійшло би,

або взагалі реакція на марихуану
не є індикатором

розладу, що і так проявився би.

У будь-якому разі, роль марихуани
різниться від людини до людини.

У будь-якому віці,
як і з багатьма іншими наркотиками,

мозок та тіло

стають менш чутливими до марихуани
після постійного споживання,

тож виникає необхідність споживати
більше, аби досягти ефекту.

На щастя, на відміну
від багатьох інших речовин,

не існує ризику смертельного
передозування марихуаною,

і навіть інтенсивне вживання
не призводить до виснаження

чи абстинентного стану, що загрожуватиме
життю, якщо зупинити вживання.

Проте існують менш серйозні симптоми,
що виникають після зупинки вживання,

скажімо, проблеми зі сном, роздратованість
та депресивний настрій,

котрі зникають за декілька тижнів.

Отож чи шкодить марихуана твоєму мозкові?

Залежить від того, хто ти.

Хоча деякі фактори ризику
виявити нескладно,

все ж інших ми поки не розуміємо, —

тож існує можливість
виникнення негативних ефектів,

навіть якщо ти не маєш
жодних відомих факторів ризику.