Як зробити так, щоб неефективність працювала на нас

Що, якщо наша одержимість ефективністю насправді робить нас менш ефективними? В цій відвертій бесіді письменник та історик Едвард Теннер обговорює надії та загрози нашого потягу встигати робити якомога більше справ якнайшвидше — і пропонує сім шляхів використання «натхненної неефективності» для того, щоб діяти продуктивніше.

Хто не любить ефективності?

Я люблю.

Ефективність означає зробити більше,
витративши менше.

Більше кілометрів на літр,
більше світла на ватт,

більше слів на хвилину.

Більше за менше – це ще крутіше,

ніж щось за ніщо.

Алгоритми, великі дані, хмари
дають більше за менше.

Чи ми йдемо до утопічного
безконфліктного світу,

чи до кошмару тотального стеження?

Я не знаю.

Мене цікавить теперішнє.

І я хочу показати вам,

як минуле може допомогти нам
у пізнанні сьогодення.

Ніщо так яскраво не ілюструє

водночас як надії,
так і загрози ефективності,

як звичайна картопля.

Картопля походить з Анд

і була завезена в Європу
від стародавніх інків.

Картопля є зразком
збалансованого продукту.

І вона мала дуже впливових друзів.

Король Прусії Фрідріх Великий

був першим з її любителів.

Він вірив, що картопля може допомогти

підвищити популяцію здорових прусів.

А більше здорових прусів

означає більше здорових солдат.

І деякі з цих здорових пруських солдатів

взяли в полон французького
військового фармацевта Пармент'є.

Пармент'є спочатку був вражений тим,

що зранку, вдень та ввечері

полонених годували картоплею,

проте вона почала йому смакувати.

Він думав, що стане здоровішим.

А потім, коли його звільнили,

він почав сам розводити
і поширювати картоплю у Франції.

І він мав кількох впливових друзів.

Бенджамін Франклін
порадив йому влаштувати бенкет,

в якому кожна страва містила картоплю.

І Франклін був почесним гостем.

Навіть король і королева Франції

погодилися прикрасити себе картоплею,

тобто квітами картоплі, вибачте.

(Сміх)

Король вдів квітку картоплі в петлицю,

а королева пристебнула
квітку картоплі до волосся.

Це була дійсно геніальна публічна акція.

Проте це стало пасткою.

Картопля неймовірно сприяла
європейському добробуту.

В Ірландії це здавалося дивом.

Картопля давала врожаї,
кількість населення росла.

Та був і прихований ризик.

Ірландська картопля
була генетично ідентичною.

Був дуже ефективний сорт,
що називався «Лампер».

Але проблема з сортом «Лампер»

полягала в тому,
що гнилиця з Південної Америки,

що вразила одну картоплину,

згодом перейшла на всі.

Експлуатація і безсердечність
Британії також зіграли свою роль,

але саме через цю монокультуру

мільйон людей вмерли,

а інші два мільйони
були змушені емігрувати.

Рослина, що мала подолати голод,

спричинила один з найтрагічніших.

Проблеми ефективності сьогодні

не стільки гострі, скільки хронічні.

Вони також затягують біди,

яким мали запобігти.

Візьмемо електронні медичні записи.

Вони могли б вирішити
проблему почерку лікарів,

і мали перевагу в тому,

що надавали кращі дані для лікування.

На практиці, натомість, це означало

набагато більше електронної бюрократії

і терапевти зараз скаржаться,
що вони мають менше,

а не більше часу на огляд пацієнта.

Одержимість ефективністю
може насправді знизити ефективність.

Ефективність також призводить
до помилкових спрацювань.

В лікарнях є сотні пристроїв,
що реєструють тривожні ознаки.

Часто вони, як той крик «Вовки!».

Щоб їх вимкнути, потрібен час.

І це призводить до перевтоми,
стресу, і, більше того,

ігнорування справжніх проблем пацієнтів.

Помилкові спрацювання є також
в розпізнаванні схем.

Шкільний автобус під певним кутом зору

може виглядати як боксерська груша.

Багато часу потрібно,

щоб уникнути помилок в розпізнаванні.

Коли щось помилково не спрацьовує,
це також проблема.

Алгоритми швидко оперують знанням.

Проте вони знають лише про минуле.

Багато класиків отримували
погані рецензії, як «Мобі Дік»,

видавництва не раз їм відмовляли,

як у випадку з «Гаррі Поттером».

Це дуже витратно,
намагатися уникнути всіх витрат.

Ефективність також стає пасткою,
коли її копіюють вороги.

Візьмемо пізнє XIX сторіччя.

Французька 75-міліметрова гармата.

Вона була взірцем пристрою для вбивства.

Вона могла робити постріл
кожні чотири секунди.

Проте не це було незвично.

Що дійсно вражало, так це те,
що завдяки механізму відбою

вона могла повертатися
на попередню позицію

без додаткових налаштувань.

Тобто, швидкість ведення вогню
надзвичайно зросла.

На той час це здавалося
шансом для Франції

перемогти Німеччину в наступній сутичці.

Але, що не дивно, німці розробляли

щось дуже подібне.

Відтак, коли почалася Перша Світова війна,

бої велися в окопах,

і ніхто не міг припустити,
що вони будуть такими затяжними.

Технологія, створена, щоб закінчити війну,
призвела до її продовження.

Найбільші витрати можуть полягати
у втрачених можливостях.

Економічна платформа,
що поєднує продавців і покупців,

може бути гідною інвестицією,

і ми бачимо це за останні тижні.

Компанії, які досі втрачають
сотні мільйонів доларів,

можуть робити мільярдерами
тих, хто вперше розмістив свої акції.

Але найскладнішими є винаходи

в галузі фізики та хімії.

Вони несуть загрозу більших ризиків.

Вони можуть бути неприбутковими,
потребують складного обладнання.

Набагато складніше розкрутити
фізичний чи хімічний винахід,

ніж нове програмне забезпечення.

Подумайте про батареї.

Літієво-іонні батареї
в портативних пристроях і електрокарах

базуються на принципі, якому 30 років.

В яких смартфонах нині батарея

може працювати весь день
без підзарядки?

Так, апарати – це складно.

20 років зайняло отримання патенту

на технологію сухого фотокопіювання,

яку Честер Карлсон розробив у 1938 році.

Згодом копіювальний апарат Xerox-914
з'явився у продажу в 1959 році.

Маленька хоробра компанія
Халойд в Рочестері, штат Нью-Йорк,

подолала таке, з чим більшість компаній
ніколи не стикалася.

Була одна поразка за іншою,

і однією з особливих проблем був вогонь.

Насправді, коли модель 914
була нарешті випущена,

в ній все ще був пристрій,
який називався погашувач горіння,

проте насправді це був
невеличкий вбудований вогнегасник.

Моя відповідь на всі ці питання –
це натхненна неефективність.

Дані і виміри – це важливо,
проте їх недостатньо.

Треба залишити місце людській інтуїції
та людським навичкам.

Існує сім аспектів
натхненної неефективності.

Перше, обирайте цікавий маршрут,
відкритий для випадковостей.

Помилковий шлях
може бути продуктивним.

Одного разу, коли я подорожував
східним берегом Міссісіпі,

я повернув не туди.

Я опинився поруч із платним мостом
через велику ріку,

і службовець, що збирав плату,
сказав, що повертати не можна.

Я сплатив 50 центів –
такою була тоді вартість –

і опинився в Маскатині, штат Айова.

Я майже нічого не чув про Маскатин,

проте він виявився надзвичайним місцем.

В Маскатині були одні з найбагатших
у світі мілини з мідіями.

Століття тому
третина світового виробництва ґудзиків

була зосереджена в Маскатині.

1,5 мільярди за рік.

Останні фабрики вже закрилися.

Проте досі існує музей виробництва
перламутрових ґудзиків,

один з найнезвичніших у світі.

Але ґудзики були лише початком.

Ось будинок в Маскатині,

де майбутній президент Китаю
зупинявся у 1986 році,

у складі делегації з аграрних питань.

Зараз це будинок дружби Китаю і США,

і місце паломництва
для китайських туристів.

Як я міг таке передбачити?

(Сміх)

По-друге, підведіться з дивану.

Інколи буде ефективніше

робити речі у складний спосіб.

Розглянемо інтернет речей.

Це чудово, керувати освітленням,

термостатом, навіть прибирати кімнату,

не встаючи з місця.

Але медичні дослідження показали,

що рухатися туди-сюди,
вставати, ходити навколо –

це одна з найкращих речей,
яку ви можете зробити для свого серця.

Це добре для серця і талії.

Третє, монетизуйте ваші помилки.

Геніальні творіння можуть виникнути

з творчої розробки випадковостей.

Тед Лескі, архітектор Метрополітен Опери

в Лінкольн-центрі,

працював над ескізом,
і краплина білої туші впала на малюнок.

Хтось інший просто б витер її,

проте Лескі відчув натхнення
і створив люстру-зірку,

що стала одним з найбільш визначних
творів ХХ століття.

Четверте, інколи пробуйте важкий шлях.

Інколи краще уникати легких шляхів.

Психологи називають це
бажаними труднощами.

Іноді здається,
що детальне конспектування

за допомогою клавіатури – це найкращий
спосіб осягнути, що каже лектор,

адже потім можна переглянути
дослівний запис.

Проте, дослідження показують,
що коли ми скорочуємо,

коли ми підсумовуємо, що каже лектор,

і коли ми робимо помітки
ручкою чи олівцем на папері,

ми опрацьовуємо цю інформацію.

Ми засвоюємо її,

і вчимося набагато активніше,

ніж коли просто пишемо під диктовку

те, що було сказано.

П'яте, безпека пов'язана з різноманіттям.

Монокультури дуже вразливі.

Пам'ятаєте картоплю?

Це було ефективно,
доки не стало неефективно.

Різноманіття стосується і організацій.

Програми можуть підказати, завдяки чому
люди були успішні в минулому.

І це інколи корисно
для відбору співробітників.

Проте пам'ятайте, що середовище
постійно змінюється,

і програми, скринінгові програми,
ніяк не можуть сказати,

і ми не можемо сказати,

що буде корисним у майбутньому.

Так що ми повинні доповнювати
все, що каже нам алгоритм,

інтуїцією і спостереженням

за людьми різного походження
і з різними перспективами.

Шосте, безпеку можна посилити,
використовуючи запас і людські навички.

Чому розбилися два літаки 737 Max?

Ми досі не знаємо всієї історії,

але необхідно знати,
як запобігти майбутнім трагедіям.

Потрібно декілька незалежних систем.

Якщо одна зламається,
інші зможуть замінити її.

Також потрібні кваліфіковані оператори,
щоб прийти на допомогу,

а це означає постійне тренування.

По-сьоме, будьте
раціональними диваками.

Томас Едісон був піонером кіноіндустрії,

як і технології камер.

Ніхто не зробив більше
для ефективності, ніж Томас Едісон.

Але зниження витрат призвело до краху.

Його менеджер найняв
так званого інженера з ефективності,

який порадив йому зберегти гроші,

використовуючи більшу частину плівки,
що він відзняв,

для повторних кадрів.

Так, Едісон був генієм,

проте він не розумів
нових правил художніх фільмів,

і, фактично, платою за успіх
стала поразка.

З іншого боку, деякі видатні режисери,
такі як Еріх фон Строхейм,

дійшли протилежного.

Вони чудові драматурги,

а Строхейм також був відомим актором.

Але вони не могли жити,
вкладаючись у бюджет.

Тобто, все було нестабільним.

Ірвінг Талберг, колишній секретар
та інтуїтивний геній,

досяг раціональної екстравагантності.

Спочатку на студії Universal, потім MGM,

ставши ідеалом голівудського продюсера.

Загалом, щоб бути дійсно ефективними,

нам потрібна оптимальна неефективність.

Найкоротшим шляхом
може виявитись звивиста,

а не пряма дорога.

Чарльз Дарвін розумів це.

Коли він стикався з складною задачею,

він намотував кола

по піщаній доріжці,
насипаній біля його будинку.

Продуктивний шлях
може бути фізичним, як у Дарвіна,

віртуальним, чи непередбаченим об'їздом

на шляху, який ми проклали.

Надмірна ефективність послаблює себе,

проте дрібка натхненної неефективності
здатна зміцнити ефективність.

Інколи, найкращий спосіб іти вперед –

це зробити коло.

Дякую.

(Оплески)