-
Títol:
Що настає після трагедії? Прощення.
-
Descripció:
Одної жахливої ночі 1995 року 14-річний внук Плеса Фелікса вбив сина Азіма Хаміси під час ініціації на вступ до банди, підживлений наркотиками, алкоголем і помилковим відчуттям приналежності. Смертельна зустріч відправила Хаміса та Фелікса в глибоку медитацію, щоб пробачити та бути прощеними. У пориві примирення, набравшись мужності, двоє чоловіків зустрілися і створили міцний союз. Разом вони використовують свої історії як начерки для кращого, більш милосердного суспільства, де жертви трагедії можуть рости і зцілюватись. Приготуйтеся почути їхню неймовірну зворушливу історію. "Мир можливий, - каже Хаміса. Як я знаю це? Тому що я в мирі."
-
Speaker:
Азім Хаміса, Плес Фелікс
-
Азім Хаміса: Ми, люди, маємо багато
визначних моментів в житті.
-
Іноді вони радісні,
-
а іноді розпачливі,
-
трагічні.
-
Але в ці визначні моменти,
якщо зробимо правильний вибір,
-
у нас та в інших буквально
-
проявиться диво.
-
Мій єдиний син, Тарік,
студент в університеті,
¶
-
добрий, щедрий, хороший письменник,
класний фотограф,
-
прагнув працювати на
«National Geographic»,
-
заручений з прекрасною леді,
-
працював доставником піци
по п'ятницях та суботах.
-
Його заманила на фіктивну адресу
-
молода банда.
-
І в процесі ініціації на вступ до банди
-
14-річний вистрелив і вбив його.
-
Раптова, безглузда смерть
-
невинної, беззбройної людини;
-
величезне горе в сім'ї;
-
цілковита плутанина в намаганнях
поглинути нову, огидну дійсність.
-
Зрозуміло, що це розбило моє життя.
-
Найважчим було
-
подзвонити його мамі, яка жила в
іншому місті.
-
Як сказати мамі, що вона ніколи
більше не побачить сина,
-
не почує його сміх,
-
не обійме?
-
Я практикую суфійський іслам,
¶
-
медитуючи по дві години на день.
-
І часом,
-
в глибокій травмі і трагедії,
-
є проблиск світла.
-
У медитації я усвідомив,
-
що жертви були по обидва боки
дула пістолету.
-
Легко розуміти, що мій син був жертвою
14-річного,
-
тіршки важче розуміти, що він був
жертвою американського суспільства.
-
Виникає питання, хто ж є
американським суспільством?
-
Це ви і я,
-
бо я не вірю, що суспільство є випадковим.
-
Я думаю, ми всі відповідальні
за суспільство, яке створили.
-
І коли дитина вбиває дитину -
це не ознака цивілізованого суспільства.
-
Через дев'ять місяців
після Тарікової смерті
¶
-
я зазнував Фонд Таріка Хаміса,
-
і наш постулат -
-
припинити вбивства дітей дітьми
-
розбиваючи коло підліткового насилля.
-
По суті, у нас три постулати.
-
Перший і основний -
зберегти дитячі життя.
-
Це важливо робити.
Ми втратили так багато.
-
Другий -
-
надати право вибору,
щоб діти не виявлялись за бортом
-
і не вибирали життя банд і злочинців,
наркотики, алкоголь, чи зброю.
-
І третій - навчити засад ненасилля,
-
співпереживання, жалю,
-
прощення.
-
І я почав з дуже простої передумови,
¶
-
що насилля - набута поведінка.
-
Жодна дитина не народжується жорстокою.
-
І якщо прийняти це за кліше,
-
то ненасильство також може бути
набутою поведінкою.
-
Але цього треба навчити,
-
бо діти не навчаться цього
-
через осмос.
-
Незабаром після того
я зустрів свого брата, який сидить тут,
¶
-
в сенсі, що ми обоє втратили синів.
-
Мій син помер.
-
Він втратив онука, який потрапив
у в'язницю для дорослих.
-
Я попросив його приєднатись до мене
-
І як ви бачите, 22 роки потому
ми досі разом,
-
тому що я не можу повернути Таріка,
-
а він не може забрати Тоні
із в'язниці.
-
Але є дещо, що ми можемо зробити -
-
переконатись, що жоден підліток
в нашому суспільстві
-
не помре завчасно
або не закінчить у в'язниці.
-
З Божим благословенням,
¶
-
Фонд Таріка Хаміса успішний.
-
У нас безпечна шкільна модель,
-
яка має чотири різні програми.
-
Перша - зустрічі вживу з Плесом і мною.
-
Нас представляють так,
-
внук цього чоловіка вбив сина іншого,
-
і вони досі разом.
-
У нас є навчальна програма.
-
У нас є програма наставництва,
і ми створюємо клуб миру.
-
І я щасливий поділитися з вами,
-
що окрім навчання цих принципів
ненасилля,
-
ми можемо скоротити тимчасові усунення
від навчання та вигнання зі шкіл до 70%,
-
що є дуже багато.
-
-
-
Після п'яти років по смерті Таріка,
¶
-
щоб завершити свою
подорож прощення,
-
я пішов побачити хлопця,
який вбив мого сина.
-
Йому було 19 років.
-
І я пам'ятаю ту зустріч добре,
-
зараз йому 37 і він досі у в'язниці,
-
але тоді наші погляди вперше
перетнулись.
-
Я дивився в його очі, а він у мої.
-
Я намагався знайти в його очах вбивцю,
але не зміг.
-
Я міг проникнути крізь його очі
-
і доторкнутись до його людяності так,
-
що я побачив іскру в очах.
І вона нічим не відрізнялась від моєї
-
або чиєїсь ще.
-
Я цього не очікував.
Він був сповнений каяття.
-
Він чітко висловлювався. Він був ґречний.
-
І я можу сказати, що моя протягнута рука
змінила його.
-
А зараз, будь ласка вітайте,
мій брат - Плес.
¶
-
-
Плес Фелікс: Тоні - мій внук і єдиний
син доньки.
¶
-
Тоні народився, коли
-
доньці було 15.
-
Бути мамою - найтяжча робота
на планеті.
-
Немає важчої роботи, ніж
виховувати іншу людину
-
і впевнитись, що вона благополучна,
захищена
-
і має все, щоб бути успішною.
-
Тоні пережив багато насилля
ще дитиною.
-
Він бачив, як улюбленого кузена
-
було вбито в перестрілці
з вогнепальної зброі
-
і втручання ватаги в Лос Анджелесі.
-
Він отримав багато різних травм.
-
Тоні прийшов жити до мене.
-
Я хотів впевнитись, що у нього є все,
що необхідно дитині,
-
щоб бути успішною.
-
Але конкретно в цей вечір,
¶
-
після стількох років
життя зі мною
-
і величезних намагань стати успішним,
-
жити відповідно до моїх очікувань,
-
конкретно в цей день
Тоні втік з дому під вечір.
-
Він пішов до людей, яких вважав
своїми друзями,
-
йому дали наркотики і алкоголь,
-
і він взяв їх,
-
бо думав, що це допоможе йому
почуватись безтурботним.
-
Але вони лише збільшили його страх
-
і створили більш ...
-
більш смертоносні думки.
-
Його покликали на крадіжку,
-
він отримав 9-міліметровий
пістолет.
-
І в присутності 18-річного командира
-
і двох 14-річних хлопців,
яких вважав друзями,
-
він вистрелив і вбив Таріка Хаміса,
-
сина цього чоловіка.
-
Зовсім немає слів, якими
¶
-
можна виразити втрату дитини.
-
Я розумів, що мій внук відповідальний
-
за вбивство людини.
-
Я пішов на сповідь, як вчили давні народи,
-
і почав молитись та медитувати.
-
З містером Хаміса ми мали
одну спільну річ,
-
про яку ми не знали, звісно, окрім того
що ми прекрасні люди -
-
ми обоє медитували.
-
-
Мені це дуже допомогло,
¶
-
тому що це дало можливість
отримати вказівки
-
про те, як підтримати цю людину
та його сім'ю в цій втраті.
-
І, напевно, мої молитви були почуті,
-
тому що мене запросили до нього в дім,
де я зустрівся
-
з його матір'ю, батьком,
-
дружиною, братом.
Познайомився з його сім'єю
-
і мав шанс побувати серед
прихильників Божих,
-
чиїм лідером він був.
Їхній дух прощення
-
надав мені можливість
-
бути корисним разом з ним,
і поділитися з дітьми
-
розумінням, що потрібно
бути з відповідальним дорослим,
-
а свій гнів спрямовувати
у корисне русло,
-
вчитись медитувати.
-
Програми, які ми маємо
у Фонді Таріка Хаміса,
-
надають стільки інструментів, які діти
можуть додати до свого арсеналу,
-
так, що вони зможуть пронести
їх через все життя.
-
Важливо, щоб наші діти розуміли -
люблячі, турботливі дорослі
-
піклуються і підтримують їх,
-
але також важливо вчити дітей медитувати,
-
вчити, як бути мирними,
-
вчити, як бути зосередженими,
-
і вчити, як взаємодіяти
з іншими дітьми
-
по-доброму, зі співчуттям
-
і надзвичайною любов'ю.
-
Нам необхідно більше любові,
-
і саме тому ми тут - поділитися
любов'ю з дітьми.
-
Бо наші діти очолять наш шлях.
-
Бо кожен з нас залежить від них.
-
Коли ми постаріємо і підемо на пенсію,
вони візьмуть на себе світ.
-
Тому, наскільки міцно ми навчимо їх любити,
вони повернуть це нам.
-
Благослови вас, Боже. Дякую.
¶
-
-
АК: Я народився в Кенії,
навчався в Англії,
¶
-
а мій брат є баптистом.
-
Я практикую суфійський іслам.
-
Він афроамериканець,
-
але я завжди кажу йому, що тут
афроамериканцем є я.
-
Я народився в Африці, а ти ні.
-
-
Я отримав громадянство.
¶
-
Я - громадянин першого покоління.
-
І, як житель Америки, відчуваю,
-
що я повинен взяти на себе
частинку відповідальності
-
за вбивство сина.
-
Чому? Бо він був вбитий
американською дитиною.
-
Хтось може відстоювати позицію,
що він вбив мого єдиного сина,
-
його слід повісити на найвищій палі.
-
Як це покращить суспільство?
-
Я знаю, що, вам, мабуть, цікаво,
що сталось з тим парубком.
¶
-
Він досі у в'язниці.
Йому виповнилось 37 років 22 вересня,
-
але в мене є хороші новини.
-
Ми намагаємося звільнити його 12 років.
-
І наступного року
він нарешті буде з нами.
-
-
І я страшенно радий, бо знаю,
¶
-
що ми врятували його,
-
а він врятує десятки тисяч учнів,
-
коли поділиться своєю історією
-
у школах, де ми постійно присутні.
-
Коли він скаже дітям:
"Коли мені було 11, я став членом банди.
-
Коли мені було 14, я вбив сина
містера Хаміса.
-
Я провів багато років у в'язниці.
-
Я тут щоб сказати вам: це того не варте".
-
Ви думаєте, чи будуть діти його слухати?
-
Так, бо це будуть слова людини,
-
яка спустила курок.
-
І я знаю, що він хоче повернути час назад.
-
Звісно, це неможливо.
-
Я б хотів, щоб так було.
Я міг би отримати сина назад.
-
Мій брат отримав би назад внука.
-
Я думаю, саме це показує силу прощення.
-
Отже, який з цього великий висновок?
¶
-
Я б хотів завершити зустріч цитатою,
-
яка лежить в основі моєї четвертої книги,
-
між іншим,
-
передмову до книги написав Тоні.
-
Це звучить так: постійна
доброзичливість створює дружбу.
-
Ти не заводиш друзів
бомбардуючи їх, правда ж?
-
Ти заводиш друзів поширюючи добро.
-
Це має бути очевидним.
-
Отже, постійна приязність створює дружбу,
-
постійна дружба створює довіру,
-
постійна довіра створює співпереживання,
-
постійне співпереживання створює співчуття,
-
і постійне співчуття створює мир.
-
Я назвиваю це формулою миру.
-
Все починається з доброзичливості, дружби,
довіри, співпереживання, співчуття і миру.
-
Але люди запитують мене,
як ви поширюєте добро
¶
-
на людину, яка вбила вашу дитину?
-
Я кажу їм, що роблю це через прощення.
-
Як очевидно, це працює.
-
Це працює і для моєї родини.
-
І як не дивно, це спрацювало для Тоні
-
і для його родини,
-
і це може спрацювати
для вас та вашої сім'ї,
-
для Ізраїлю та Палестини,
Північної і Південної Кореї,
-
для Іраку, Афганістану, Ірану та Сирії.
-
Це може спрацювати для США.
-
Тож дозвольте мені залишити вас
із цим, сестри
¶
-
і кілька братів -
-
-
-
Як я знаю?
-
Тому що я в мирі.
-
-