Розумний задум та еволюція

Останнім часом

поширилось багато розмов,

принаймні за останні кілька років,
про ідею

розумного задуму та
її порівняння з еволюцією.

Моя мета у даному відео - стати учасником

цієї дискусії, яка в багатьох колах
вже встигла стати

досить серйозною, та зробити
все можливе, аби

залагодити та врегулювати ці поняття.

Ідея, що стоїть за розумним задумом,
полягає в

тому, що всі речі в світі,

настільки неймовірні, що важко
повірити в те, що

вони - результат поєднання різних
довільних процесів.

Найпоширенішим прикладом служить
людське око -

направду, той пристрій, що вселяє захват.

Називайте його органом,
механізмом

Якою б не була назва,
воно виконує

ці дивовижні речі.

Воно може фокусуватись на різній відстані.

Воно фокусує саме ту точку світла,
яку необхідно,

далі в нас є нерви сітківки ока та
власне два ока,

тому у нас стереоскопічний зір.

Ми бачимо кольори, можемо
пристосовуватись до світла

чи темряви, тому людське око
справді викликає захват.

Дискусія сходиться до того, як це
могло бути створене

через довільні процеси?

Мета відео полягає не в тому,
щоб прослідкувати еволюцію

ока, я зроблю тут невеличку замітку,
що еволюція

і природній відбір, люблю слово
природній

відбір більше, адже ми говоримо

не про активний досі процес.

Природній відбір досі діє
протягом мільйонів років,

ми спостерігаємо його докази
в нашому світі через послідовність

різновидів очей.

Фактично, всі докази вказують на те,
що людське око

неідеальне, що існують мутації.

Тобто, дехто з нас має короткозорість,
ще хтось

далекозорий.

Є астигматизм, що з часом
тільки погіршується.

В людей розвивається катаракта,
тому існує цілий ряд проблемних

речей, що стосується ока.

Я не намагаюся спростувати
всі попередні аргументи,

лише показую,що існують мутації навіть
у найбільш захопливій, на мою думку,

частинці біології.

Навіть якщо ви звернете увагу на те,
що за межами людського світу,

існує великий спектр видів очей.

У риби на дні океану очі схожі

на світлові сенсори, з чого можна
зробити висновок, чи,

як і в деяких комах,

поблизу є світло або тепло,

і нічого більше.

З іншого боку спектру,
значно кращі

за людей певні птахи та

нічні створіння можуть
добре бачити в темряві.

Знаєте, можливо у вас склалася
думка.... власне всі коти

володіють тим рефлексивним
матеріалом в своєму оці, що

дозволяє їм мати краще нічне
бачення, і таким чином,

мати перевагу над людьми,
тому бачать вони так

же добре, як і люди вдень.

Певні види птахів бачать значно

чіткіше на значно дальших відстанях
ніж люди,

тому не існує ідеального виду ока.

Тому тут я почну більш теологічний диспут,

а для вас, мої глядачі, скажу, що

я не звик брати в таких диспутах участь,

хоч, зрештою, міг би скласти
цілий філософський прейлист,

але буду дуже обережним, щоб
не образити нічиї

почуття, адже це насправді

не входить в мої наміри.

Моя думка полягає в тому, що,
дивіться,

якщо ви вірите в Бога, і я не
приставатиму на бік цього

аргументу, то до деякої міри, я б сказав,

майже принизливо для всемогучого єства
стверджувати, що

це людське око певною мірою надає
особливої важливості

нам як особистостям.

Я завжди думав, що релігія,
та й, власне, наука.

Та, власне, цілком все.

Тобто, ми повинні скромно жити
і мусимо усвідомлювати, що

ми як прості люди справді...

це не досконалість, враховуючи те, що
це вважається найкращим,

що досконала сутність чи
всемогуча сутність

могла створити, то як на мене,
це досить жалюгідно.

Ось інший приклад.

Ось інший приклад.
Спробую тут прийняти

образ інженера.

І знову ж таки, буду
чітко висловлюватись.

Мета відео не сказати, гей,
знаєте, дивіться,

еволюція, довільні процеси,
все саме по собі, не існує Бога,

і вам доведеться з цим змиритися.

Ні, не це моя мета.

Я, власне, висловлюю контраргумент, що

віра в Бога не вкаже на самого Бога,
який... віра в

універсального, всемогучого Бога не вкаже
на самого Бога, що

створює щось особливе,
створює все особливе.

На додачу, недоліки,
які ми спостеігаємо

навколо нас... а особливо тому, що ми
бачимо

мутації, що зумовлюють ці речі.

Не можна зосереджуватись
лиш на оці.

Варто було б зважити
на віруси і хвороби раку,

і тоді звертатися до Бога, що
створює їх

кожен вид кожної послідовності
ниток ДНК,

адже якщо ми говоримо про будову ока,
а ми знаємо, що

око - це результат дії ДНК,
а ДНК, в свою чергу, - це

послідовність основних пар,
ви знаєте, АТГ, Ц, А,

і мільярди-мільяри їх.

Тому, говорячи про задум,
ми говоримо

буквально про задум будови
даного ряду.

І нам відомо, що в більшій частині ряду

існують шуми.

Це стало наслідком розвитку
привітивних вірусів

в минулому.

Моя основна думка тут лежить в тому, що
для того, щоб віддати

належне всемогучому, принаймні, на мою
думку, система,

що походить з таких простих та чітко
викладених основних ідей,

як природний відбір та варіації, що в ДНК

мають назву мутації, згідно законів
фізики та хімії,

та тих простих й чітко викладених

ідей, породжується складність.

Це одна з точок зору, і саме до цього

звертається еволюція, погляньте,
Всесвіт - цей складний світ,

це складне навколишнє середовище,
в якій з тих

основних, простих, прерасних ідей
породжується складність

в структурах, що справді,

справді захоплює.

Саме до цього, на мою думку,
звертається еволюція.

І я вважаю, навіть як інженер,
вона звертається

до вищої форми творіння.

Вона звертається до складнішого задуму.

Більш складного задуму.

Тому це все відео, весь диспут полягає
в тому, що, якщо хтось

вірить в Бога, не пристану на цей бік
диспуту

в даному відео,
а Бог, що промовляє до

краси та простоти, та за своєю суттю
безмежно могутній, тоді

всі закони фізики та хімії і природній

відбір, що насправді... Тобто, знаєте,
говорячи

про природній відбір у минулому ролику,
було справді...

Думаю, воно ви там знайдете
більше здорового глузду.

Це надзвичайно складний задум
і він звертається до

мистецтва творця на противагу створення
кожної з цих

сутностей.

І що навіть складніше в цьому задумі - це

те, що він здатний пристосовуватись.

Якщо навколишнє середовище
піддається стресу, то інші

мутації частіше виживають.

Тому воно ніколи не змінюється,
та досконалість,

що не вказує на жоден приклад,
а це - найвища

точка задуму.

Вона постійно... не скажу, що кращає,

але стає все більш пристосованою до
навколишнього середовища

під час власних змін, а як на мене,
це значно кращий задум.

Тепер, продовжуючи тему вищесказаного,
хочу все

чітко вияснити.

Вся ця ідея створена задля того, щоб
підняти стандарти очікування

про задум.

Таким чином, можна показати інші кути зору
або інші місця

у світі науки чи математики, де
з'являється щось подібне.

Найкращим прикладом цього є фрактал.

Багато з вас вже спостерігали...
ось це множина Мандельброта,

дуже відома множина фракталів.

Вона неймовірно складна.

Фактично, можна постійно збільшувати
зображення множини Мандельброта

в будь-якій точці, а при її зменшенні
вона стає безмежно

складною, тоді її й
досліджувати можна вічно.

Вся краса, істинна краса, полягає в тому,
що все це

можна описати одним рівнянням,

одним, до сміху, простим рівнянням,
а це: кожне наступне z

дорівнює попередньому z
в квадраті, додати 1.

І тоді ви, типу,
питаєте: Чувак, ти

почав з розумного задуму та еволюції,
і так далі.

Чому ти раптом заводиш розмову
про фрактали?

Вся суть в тому, що
якби у мене було

два творці й один набір,
і повинен був би намалювати суто цей

фрактал й, припустімо,
ось тут я намалюю

коричневим, в тут - блакитним,
а тут

намалюю коло в інших колах,

ви б подумали, що я неймовірний художник.

Наприклад, якби ви підійшли до когось
років 300 тому

і показали це йому, то почули б
у відповідь, що

це найпрекрасніше творіння створене
ким-небудь,

адже воно таке безмежно складне.

Але тепер нам відомо, що це все повністю
можна описати

цим простим рівнянням,
в буквальному сенсі.

Кому цікаво, вся суть в тому, що

це все складна площина, що
починається з нуля...

вибачте, тут замість 1 має бути с.

Дозвольте все пояснити.

У цьому рівнянні додається с.

В кожній точці складної площини,
ви підставляєте цю

координату замість с, а тоді,
починаючи з нуля,

проробляєте рівняння.

Скажімо, нуль в квадраті додати
те число, те складне

число, дорівнює тому.

Тоді вставляєте це сюди,
обчислюєте номер

в квадраті плюс те складне
число.

Повторюєте це знову і знову.

Так, виявляється, що деякі числа
не сягають безмежності, і вони

лежать на чорному.

Вони вважаються частиною
множини Мандельброта.

Вирахувані числа, що сягають безмежності,
коли ви постійно повторюєте

цю формулу, кольори на площині
залежать від того, наскільки швидко

вони сягають безмежності, і так,
створюється цей надзвичайно красивий

та складний візерунок.

Тепер, якби вам довелося сказати,
який задум більш ґрунтовний,

можете спитати будь-якого інженера,
на мою думку, це - найбільш

ґрунтовний задум.

Адже він простий і точний,
і при цьому описує

щось безмежно складне.

Воно не зосережене на чомусь конкретному,
а на

чомусь, на кшталт, метарівня.

Воно зосереджене на створенні ідеї,
а ось це поданий

приклад ідеї.

Тому, тим не менше, саме у цьому відео я
найбільше відхиляюсь від науки

і, можливо, зосереджую свою увагу на

дещо метафізичних

чи захопливих речах.

Вся суть полягає в тому, щоб
подати мою власну невеличку

ідею того, як можна врегулювати
ці поняття.

Що еволюція, її довільність,
не звертається

до Всесвіту без Бога, хоч я не буду

приставати на цей бік

Вона звертається до глибшого
розуміння Бога, на мою думку.

Тим не менше, пробачте за моє нахабство
так говорити,

хочу висловлюватись ясно і не хочу
образити

чиїсь почуття, лиш хотів

поділитися цією ідеєю.

До зустрічі у наступному ролику.

Переклад на українську: Юлія Швецова, рев’ювер Оксана Кузьменко, благодійний фонд “Magneticone.org”