Як виростити корали для відбудови рифів

Крісетн Мархавер вивчає корали, дрібні створіння, розміром з макову зернину, які протягом сотень повільних років створюють красиві структури,що підтримують життя в океані, простягаючись на сотні миль. Вона вважає, що легко засмутитись через стан коралових рифів; про них останнім часом говорять в новинах, у зв'язку з тим, як швидко вони втрачають колір, висихають та перетворюються на слиз. Хороша новина в тому, що ми все більше дізнаємося про цих прекрасних морських безхребетних і про те, як їм допомогти (та допомогти їм допомогти нам). Цей біолог та старший член спільноти TED відкриває нам чудовий та загадковий світ життя цих трудящих та вразливих створінь.

Яка робота була найскладнішою
у вашому житті?

Ви працювали на сонці?

Забезпечували їжею свою сім'ю чи общину?

Працювали днями та ночами,
намагаючись вберегти життя чи власність?

Чи працювали на самоті

або над проектом,
що не був приречений на успіх,

але міг покращити здоров'я,
або ж зберегти життя?

Чи, можливо, ви щось будували, творили
чи створювали витвір мистецтва?

Чи була це робота, коли ви
не були впевнені,

що вас зрозуміють, чи будуть вам вдячні?

Люди у наших громадах,
які роблять цю роботу

заслуговують нашої уваги, любові
та підтримки.

Але ці люди не єдині у наших громадах,

хто виконує цю складну роботу.

Її виконують також рослини, тварини

та екосистеми нашої планети,

включаючи ту, що я вивчаю:
тропічні коралові рифи.

Коралові рифи - фермери.

Вона забезпечують їжею, доходом
та продовольчою безпекою

мільйони людей по всьому світу.

Коралові рифи - охоронці.

Споруди, що вони будують,
захищають наші берегові лінії

від штормових припливів та хвиль,

а біологічні системи, які вони містять,
фільтрують воду,

та роблять її безпечною для нас.

Коралові рифи - хіміки.

Молекули, які ми досліджуємо
на коралових рифах, дуже важливі

для пошуку нових антибіотиків
та нових ліків від раку.

Коралові рифи - митці.

Споруди, які вони будують, -

одні з найгарніших на планеті Земля.

І ця краса породжує індустрію туризму

у багатьох країнах,
у яких нема інших природніх багатств.

Через усі ці причини,
усі ці екосистемні послуги,

економісти оцінюють вартість
світових коралових рифів

у сотні мільярдів доларів щорічно.

І незважаючи на все,
що вони роблять для нас,

і що нам дають,

ми робимо все можливе для того,
щоб знищити їх.

Ми виловлюємо рибу з океану

та додаємо туди добрива, стічні води,

хвороби, нафту, забруднення
та осади.

Ми фізично зруйнували рифи нашими човнами,
кілями, бульдозерами,

ми змінили хімічний склад всього океану,

нагріли води
та зробили шторми ще сильнішими.

Все це по-своєму погано,

але ці загрози впливають одна на одну

і поєднуючись,
роблять одна одну ще гіршою.

Наведу вам приклад.

На Кюрасао, де я живу та працюю, декілька днів тому
пройшов тропічний шторм.

На східній частині острова,

де рифи цілі та квітучі,

ви б не сказали, що пройшов шторм.

Але у місті, де корали загинули від
вистаження рибних запасів та забруднення,

тропічний шторм підняв мертві корали

і використовував їх як кийки,
щоб знищити вцілілі корали.

Це корал, який я вивчала під час роботи
над дисертацією -

я знаю його дуже добре.

І після цього шторму я зняла половину
його тканин,

він кишів водоростями,

вони заглушили тканини
і корал помер.

Це збільшення загроз,
поєднання факторів -

це те, що Джеремі Джексон описує
як "слизький шлях до слизу".

Це важко назвати метафорою,
адже багато наших рифів зараз,

буквально, це бактерії, водорості та слиз.

Тепер - та частина розмови,

коли ви можете очікувати від мене,
що я почну слізно просити

заради усіх нас берегти коралові рифи.

Але я повинна зізнатися:

ця фраза зводить мене з розуму.

Чи я бачу її у Твіттері, чи у заголовках

або на глянцевих сторінках брошур,

ця фраза турбує мене,

тому що ми, як захисники природи,
били на сполох

стосовно смерті коралових рифів
десятиліттями.

І зараз майже кожен, кого я зустрічаю,
незалежно від освіченості,

не знає, що таке корал,
чи звідки він береться.

Як ми можемо змусити когось берегти
коралові рифи,

коли це якась ніби абстрактна річ,
яку люди навіть не розуміють?

Якщо люди не розуміють, що таке корал
або звідки він береться,

чи яким кумедним, цікавим або гарним
він може бути,

чому ми чекаємо,
що вони будуть берегти їх?

Давайте це змінимо.

Що таке корал і звідки він береться?

Корали з'являються різними способами,

але найчастіше - під час масового нересту:
усі особи єдиного виду,

на одну ніч у році,

вивільняють усі яйця,
що вони відклали того року,

у водні простори,

пачками, разом зі сперматозоїдами.

Усі вони рухаються до поверхні океану
і там розпадаються.

І, на щастя, на поверхні океану

вони зустрічають яйця та сперму
інших коралів.

І ось чому потрібно стільки коралів
на коралових рифах -

щоб усі їхні яйця зустріли пару
на поверхні.

Коли вони запліднені, вони роблять те ж,
що і яйця тварин:

діляться наполовину знову і знову.

Розглядати ці фото під мікроскопом
кожного року -

один з моїх улюблених та найчарівніших
моментів року.

Вкінці усіх поділів клітин,
вони стають плаваючими личинками,

крихітними краплинами жиру,
розміром з макову зернину,

але з усіма сенсорними системами,
як у нас.

Вони відчувають колір та світло,
текстури, хімікати, pH.

Вони можуть навіть відчувати тиск хвиль,
вони можуть чути.

Вони використовують це,

щоб знайти в нижній частині рифу
місце для прикріплення

та життя до кінця своїх днів.

Уявіть, що ви знайшли місце,
де хочете провести усе своє життя,

коли вам було всього два роки.

Вони прикріплюються до місця,
яке вважають найзручнішим,

будують каркас під себе,

створюють рот та вусики,

і тоді розпочинають найважчу роботу,
будуючи коралові рифи світу.

Один кораловий поліп розділить себе
знову, і знову, і знову,

залишаючи вапняковий скелет під собою

і зростаючи до сонця.

Потрібно сотні років і багато видів,

і ми отримаємо масивну вапнякову споруду,

яку, у багатьох випадках, видно з космосу,

покриту тонкою шкірою
цих працьовитих створінь.

Зараз є лише декілька тисяч видів коралів
на планеті, близько 1000.

Але ці системи дають прихисток
мільйонам інших видів,

і ця різноманітність - це те,
що стабілізує системи,

і те, де ми знайдемо наші нові ліки.

Це те, як ми знайдемо
нові харчові ресурси.

Я щаслива, що працюю на острові Кюрасао,

де ми все ще маємо рифи,
що виглядають ось так.

Насправді, більшість Карибських островів
і більшість нашого світу

виглядає ось так.

Вчені вивчили у зростаючій деталізації

втрату світових коралових рифів,

і вони зафіксували визначені причини.

У своєму дослідженні
я не зацікавлена у причинах.

На Кюрасао ми з колегами
зацікавлені в очікуванні того,

що може бути.

І у нас є маленька причина,
щоб бути оптимістами.

Тому що у деяких з цих рифів,

про що ми могли б
з легкістю давно написати,

ми спостерігаємо молоді корали, які
приходять і виживають хай там що.

І ми починаємо думати,
що молоді корали мають змогу

пристосовуватися до таких умов,
до яких дорослі особини не можуть.

Вони можуть пристосуватись

значно легше до цієї людської планети.

На Кюрасао, разом з колегами

ми намагаємось визначити, чого
потребують молоді корали

на цьому критично ранньому етапі,

що шукають,

і як ми можемо допомогти їм у цьому.

Я покажу вам три приклади
проробленої нами роботи,

намагаючись відповісти на усі питання.

Декілька років тому ми взяли 3D принтер
і провели кращий огляд коралів -

різні кольори та текстури,

і ми просто запитали у коралів,
де вони хочуть оселитись.

І визначили, що корали,
навіть без участі біології,

надають перевагу білому та рожевому,
що є кольорами здорових рифів.

Вони обирають ущелини, жолоби і отвори,

де будуть у безпеці,
не будучи розтоптаними

чи з'їденими хижаками.

Ми можемо використати це,

можемо повернутись і сказати,
що потрібно відновити ці фактори -

що рожевий, що білий, що ущелини,
що тверда поверхня -

у наших проектах по збереженню.

Ми використаємо це знання,

якщо збираємось помістити щось під водою,
таке як хвилерізи чи пірси.

Ми можемо використовувати матеріали,
кольори та текстури,

що можуть зміцнити систему коралів.

Тепер, окрім поверхні,

ми також вивчаємо
хімічні та мікробні сигнали,

щоб привабити корали до рифів.

Близько шести років тому я почала
культивувати бактерії

з поверхонь, де оселились корали.

І я випробовувала їх одні за одними,

шукаючи бактерії, що переконають
корали оселитись та приєднатись.

Зараз ми маємо багато штамів бактерій
у нашому холодильнику,

які точно змусять корали пройти

через процес заселення та приєднання.

Поки ми тут говоримо,

мої колеги на Кюрасао тестують ці бактерії,

щоб знати, чи ці бактерії допоможуть нам
ростити корали в лабораторії,

і побачити, чи ці поселенці коралів
виживатимуть краще,

коли ми помістимо їх назад під воду.

На додаток до цих засобів,
ми також намагаємось розкрити таємниці

видів, що вивчені недостатньо.

Це мої улюблені корали
і завжди такими були:

Дендроґіри циліндричні,
коралові стовпи.

Я люблю їх через їхню смішну форму,

тому що їхні вусики товсті
і виглядають пухнастими,

і тому що вони рідкісні.

Знайти хоча б один на рифі -
це задоволення.

Насправді, він рідкісний.

І минулого року був внесений

до списку зникаючих видів.

Частково це через те, що за більш,
ніж 30 років досліджень,

вчені не могли знайти
стовпці молодих коралів.

Ми не були впевнені,
чи зможемо їх відновити,

або ж чи вони зможуть відновитись.

Чотири роки тому ми почали слідкувати
за ними вночі,

щоб відзначити, коли вони з'являються
на Кюрасао.

Ми отримали декілька підказок від наших
колег з Флориди,

вони бачили це у 2007 та у 2008,

і ми випадково знайшли,
де вони з'являються на Кюрасао,

і зловили їх.

Ліворуч - жіноча особина
з яйцями на тканині,

що скоро вивільнить їх у морські води.

Праворуч - чоловіча особина,
що випускає сім'я.

Ми їх зібрали, забрали до лабораторії,
запліднили

і тепер дитинча коралів плаває
у нашій лабораторії.

Дякуючи роботі наших наукових
тіточок та дядечків,

і дякуючи 10-річній практиці,
що ми отримали на Кюрасао,

вирощуючи інші види коралів,

деякі з личинок пройшли весь процес
до кінця,

оселились і приєднались,

після чого перетворились
у трансформовані корали.

Це перший стовпець молодого коралу,
який ще ніхто не бачив.

(Оплески)

Я мушу сказати - якщо ви думаєте,
що дитинча панди миле,

то це миліше.

(Сміх)

Ми почали виясняти секрети
цього процесу,

секрети відтворення коралів,
і зараз ми можемо їм допомогти.

І все це правда;

науковці шукають нові способи,
щоб справитись з ембріонами,

змусити їх оселитись,

навіть знайти методи, щоб зберегти їх
при низьких температурах,

щоб ми могли зберегти їхню
генетичну різноманітність

і працювати з ними частіше.

Але це ще низькотехнологічне.

Ми обмежені місцем на столах,
кількістю рук в лабораторії

і кількістю випитої кави на годину.

Тепер порівняйте це
з нашими переломними моментами

та нашими проблемними областями
у суспільстві.

У нас є розвинуті медичні,
захисні,

наукові технології,

у нас навіть є
розвинута мистецька технологія.

Але наші технології зі збереження
відстають.

Подумайте про найскладнішу роботу,
яку ви робили.

Багато хто скаже, що важко бути батьками.

Моя мама описує батьківство

як таке, що зробило її життя більш
захоплюючим та складним,

аніж ви могли б собі уявити.

Я хотіла допомогти коралам, прийнявши
батьківство більше 10 років тому.

І споглядання цього дивовижне життя

наповнило мене здивуванням,
що корали мають душу.

Я також спостерігала за тим, як важко
їм ставати батьками.

Корали розмножились знову два тижні тому,

ми зібрали їхні яйця
і помістили їх у лабораторію.

Ви можете побачити поділ ембріона,

і поруч 14 яєць, які не були запліднені

і вибухнуть.

Вони будуть заражені бактеріями,
вибухнуть,

і усі бактерії будуть загрожувати життю
цього одного ембріона,

що має останній шанс.

Ми не знаємо, чи це наші методи
були неправильні,

і не знаємо,

чи це тільки цей корал на рифі завжди
страждає від недостатньої плодючості.

Причина не важлива,

ми маємо ще багато справ перед тим,
як зможемо використовувати молоді корали,

щоб вирощувати їх, закріплювати або, так,
могти зберегти коралові рифи.

Ніколи не забувайте, що вони варті
сотень мільярдів доларів.

Коралові рифи - це працьовиті тварини,
рослини, мікроби та грибки.

Вони забезпечують нас мистецтвом,
їжею та ліками.

І ми майже втратили
цілі покоління коралів.

Але деякі вижили попри все,
незважаючи на всі наші старання,

і зараз прийшов час, щоб подякувати їм за
роботу, що вони зробили,

і дати їм можливість ростити коралові рифи
у майбутньому,

своїх коралових дитинчат.

Дякую вам.

(Оплески)